Онищенко Вадим Прохорович
Вадим Прохорович Онищенко (10 березня 1911, місто Глухів Чернігівської губернії, тепер Сумської області — 18 листопада 1991, місто Київ) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 4-го скликання, депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання. Член ЦК КПУ в 1952—1960 рр.
| Онищенко Вадим Прохорович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
10 березня 1911 Глухів, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Помер |
18 листопада 1991 (80 років) Київ, Україна |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Діяльність | державний діяч |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Партія | ВКП(б) |
| Нагороди |
   |
Життєпис
Народився в родині вчителя. У 1930 році закінчив профтехшколу, а у 1934 році — Шосткинський хіміко-технологічний інститут.
У 1934 році — інженер будівельної дільниці на будівництві комбінату.
З кінця 1934 року до 1940 року працював інженером-конструктором, начальником проектного відділу, начальником відділу капітального будівництва і начальником будівельного управління в Донецькій (Ворошиловградській) області.
З 1940 року — начальник відділу монтажних робіт тресту у місті Харкові, начальник капітального будівництва Харківського заводу імені Т. Г. Шевченка.
Член ВКП(б) з 1941 року.
З вересня 1941 року — начальник будівництва і головний інженер будівництва в місті Сарапул Удмуртської АРСР. У жовтні 1943 року його вибирають заступником секретаря Сарапульського міського комітету ВКП(б) по промисловості.
З квітня 1944 року — заступник завідувача промислового відділу Херсонського обкому КП(б)У, заступник секретаря Херсонського обкому КП(б)У по будівництву. У 1948—1949 роках — завідувач промислово-транспортного відділу Херсонського обкому КП(б)У.
У 1949 — 8 березня 1951 року — 2-й секретар Херсонського обласного комітету КП(б)У.
8 березня 1951 — лютий 1954 року — 1-й секретар Херсонського обласного комітету КПУ.
17 лютого 1954 — 1957 року — міністр міського і сільського будівництва Української РСР.
Потім — заступник міністра внутрішніх справ Української РСР.
Проживав у місті Києві. Похований на Байковому цвинтарі.
Нагороди
Нагороджений орденом «Знак пошани», медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 р.р». медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».