Ооліти
Оолі́ти (рос. оолиты, англ. oolites, egg-stones; нім. Oolithe m pl) — мінеральні утворення, дрібні (від сотих часток міліметра до 2,5 см) стяжки діаметром кілька міліметрів, звичайно більш-менш кулястої форми і концентрично-шкаралупчастої та радіально-променистої будови. Бувають вапнисті, залізисті, марганцеві тощо. Ооліти подекуди утворюють промислові родовища. Залізисті ооліти — різновид залізних руд (т. зв. бобова руда).
Ооліти на поверхні вапняка
Види
Розрізняють два типи оолітів:
- Екстооліти (англ. extoolithe) — щільні утворення, що оточують ядро (мінеральне зерно та ін.) і є переважно круглими.
- Ентооліти (англ. entoolithe) утворюються з бульбоподібної оболонки, шляхом інфільтрації речовини всередину, що повністю або частково заповнює ооліт кристалічною масою. Ентооліти характеризуються більш циліндричною, бобоподібною або бочковидною фігурою. Інфільтрація речовини всередину вважається «інкрустацією» ядра[1].
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.