Оптична густина

Оптична густина оптичного елемента  — безрозмірнісна міра поглинання елемента для даної довжини хвилі λ:[1]

${\displaystyle OD_{\lambda }=\log _{10}O=-\log _{10}T=-\log _{10}\left({I \over I_{0}}\right)}$

${\displaystyle O}$	= поглинання
${\displaystyle T}$	= пропускання
${\displaystyle I_{0}}$	= інтенсивність пучка світла, що падає
${\displaystyle I}$	= інтенсивність пучка світла, що проходить

Чим більша оптична густина, тим менше пропускання. Оптична густина також пропорційна показнику поглинання (α): ${\displaystyle OD_{\lambda }=L\alpha \,}$, де ${\displaystyle L\,}$ — довжина зразка.

Також, при описі переходу світла між двома середовищами, те з них, що має більший показник заломлення називається оптично густішим. У цьому випадку сам термін оптична густина не використовується (бо не мається на увазі кількістна характеристика), а йдеться лише про більш або менш оптично густе середовище[2].