Опук (мис)

За чотири кілометри від берега, над морем здіймається група з чотирьох скель — Скелі-кораблі (Єлькою-Кая), що колись з'єднувалися з берегом. Найвища скеля височить над морем більш ніж на 20 метрів.

Висота гори Опук — 183 м. У її береговому схилі є глибокі ніші і гроти. Гора утворена з рифового вапняку.

Мис та гора Опук, а також прилегла морська акваторія входять до складу Опуцького природного заповідника. Він є місцем гніздування рідкісних птахів, таких як рожевий шпак, сапсан, баклан чубатий, боривітер степовий, журавель степовий.

Аквально-прибережний комплекс мису Опук включено до переліку водно-болотні угіддя України, що охороняються Рамсарською конвенцією.

За три кілометри на захід від мису, розташовувався полігон військ протиповітряної оборони України та полігон 31-го дослідницького центру Чорноморського флоту Російської Федерації. З останнього в 2001 була запущена ракета, що збила Ту-154 авіакомпанії «Сибір».

Після анексії Криму Росією на мисі Опук у безпосередній близькості від Кояського озера розташувався дальній військовий полігон «Опук» 810-ї бригади морської піхоти РФ. Щороку на ньому відбуваються широкомасштабні військові навчання із залученням авіації, кораблів, танків, це дійство супроводжується вибухами, артилерійськими стрільбами, висадкою повітряних десантів, залпами ракет РСЗВ типу «Град», а також навіть застосуванням хімічних військ. Такі військові навчання ставлять під загрозу безпеку фауни та екосистеми озера в цілому. Доступ туристів до озера фактично регулюється тепер не вимогами екології, а потребами військовиків Росії.

• Мис Опук
• Мис Опук: море, тюльпани і скелі-Кораблі
• Подорож на Опук