Ордановський Юрій Іванович
Ордановський Юрій Іванович (10 листопада 1887, село Римарівка, Гадяцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — ?, Канада (?)) — підполковник Армії УНР.
Ордановський Юрій Іванович | |
---|---|
Підполковник | |
Загальна інформація | |
Народження |
10 листопада 1887
село Римарівка, Гадяцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
Смерть |
невідомо невідоме |
Військова служба | |
Приналежність | УНР |
Війни / битви |
Перша світова війна Українсько-радянська війна |
Командування | |
підполковник | |
Нагороди та відзнаки | |
Біографія
Походив з почесних громадян міста Прасниш. Народився у селі Римарівка Гадяцького повіту Полтавської губернії.
Закінчив Суворівський кадетський корпус, Тверське кавалерійське училище (у 1910 році), вийшов корнетом до 12-го уланського Білгородського полку (місто Меджибіж), у складі якого брав участь у Першій світовій війні. Останнє звання у російській армії — штабс-ротмістр.
Восени 1917 року став одним з ініціаторів українізації 12-го уланського полку та перейменування його на 7-й кінно-козачий ім Б. Хмельницького військ Центральної Ради.
З 1919 року — старшина 2-го Залізнично-Технічного полку Дієвої Армії УНР. У 1920 році — викладач Камянецької спільної юнацької школи.
Станом на 29 липня 1920 року — уповноважений з відправки поповнень до Армії УНР з табору Ланцут. З 29 квітня 1921 року — т. в. о. командира 2-ї бригади Окремої кінної дивізії Армії УНР.
З 1926 року служив контрактовим офіцером у польській армії у складі 3-го полку шеволежерів у Сувалках, 1-го полку шеволежерів у Варшаві та 5-го кінно-єгерського полку у Тарнові. Останнє звання у польській армії — майор.
З 1950 року жив в еміграції у Канаді.
Література
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.
- ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923