Оржицький народний історичний музей

Оржицький народний історичний музей — народний історичний музей у селищі міського типу Оржиці (районний центр Полтавської області); невелике, але цікаве місцеве зібрання матеріалів та предметів з історії та персоналій Оржиччини.

Оржицький народний історичний музей
Тип музей
Країна  Україна
Розташування  Україна: смт Оржиця (Полтавська область)
Адреса вул. Леніна, 38
Відкрито 1974
Фонд 3 342 предмети, в тому числі основного фонду — 2 438 предметів[1]
Директор Л. П. Ткаченко

Загальні дані

Оржицький народний історичний музей розташований у центрі селища (по вулиці Леніна, 38) в окремому приміщенні — у охайному простому будинку (загальна площа 106 м²).

Директор закладу — Ткаченко Любов Петрівна.

З історії та експозиції музею

Музей у Оржиці був створений у 1974 році[2].

Статус народного музейний заклад одержав у 1988 році.

Попри економічні та інші труднощі 1990-х і сучасності Оржицький народний історичний музей вистояв і лишається осередком духовності, збереження народної пам'яті і навіть історичних пошуків у цьому невеликому смт. У теперішній час (кінець 2000-х) ставиться питання про підняття статусу музею до районного, щоб він міг фінансуватися з райбюджету.

Станом на 1 січня 2010 року фонди Оржицького народного історичного музею налічували 3 342 предмети, в тому числі основного фонду — 2 438 предметів. Причому близько півтори тисячі експонатів є оригіналами.

Експозиція музею розміщена у 5 залах:

  • І зала — природа краю;
  • ІІ зала — розповідає про археологію, давню та Нової доби історію (до XX століття) Оржиччини, традиціний побут місцевого населення;
  • ІІІ зала — Оржицький край у 1-й половині XX століття (радянщина до ВВв), плюс частково ВВв;
  • IV зала — подвиг оржичан у Другій світовій війні;
  • V зала — Оржицький район на сучасному етапі.

Галерея (жовтень 2010 року)

один зі стендів у
залі давньої історії
у третій залі музею
з експозиції, присвяченій ВВв
стенд «Оржиччина
у 1980—2000-х роках»

Виноски

Джерела та посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.