Орля Перць

Шлях знаходиться в центрі Високих Татр. Загальна довжина доступного шляху це 4,5 км.[3] Повний час переходу (влітку, в залежності від умов на шляху) змінюється від 6 до 8 годин.[4] Найвища точка це Козї Вєрх з 2291 м нм. Шлях починається на перевалі Заврат (2159 м) і закінчується на перевалі Кжижне (2112 м); веде через кілька вершин і траверсує інші. Шлях дуже небезпечний і проходить переважно вздовж гірського хребта. Багато допоміжніх засобів доступніх для туристів на найкрутіших і вертикальних частинах, включаючи драбини, ланцюги і металеві сходи.[5] Найбільш частим ґрунтом є в основному гранітні плити, щебінь і нерівна поверхня. Шлях пов'язаний з іншими маршрутами; є зовсім вісім перехрещень, вядучих до гірських притулків. Частина від перевалу Заврат до Козього Вєрху — з одностороннім рухом. Падіння каменя і лавини можливе вздовж шляху.

Шлях задумав в 1901 р. Францішек Новицький, польський поет і гірський гід. Маршрут побудував і позначив ксьондз Валенти Гадовскій між 1903 і 1906 рр.; однак перехресті і інші допоміжні маршрути були проведенні і позначені до 1911 р.[6] Після декількох смертельних випадках, у 2006 гірській гід Ірена Рубіновська і Пьотр Мікуцкі, режисер, апеліравалі до органів Татранського національного парку, щоб размантавала всі допомоги для підйому вздовж шляху і змінила їх на «віа феррата».[7] Звернення зустрівся з різними реакціями професійних груп залучених в турбізнес. Був зроблений висновок, що це історичний шлях і що буде залишиться без змін. Тому що багато випадків трапилися коли туристи проходили в протилежних напрямках, Влада Татранського національного парку від липня 2007 запроваджувала односторонній рух на частоті від перевалу Заврат до Козього Вєрху.