Орфеєв Серафим Дмитрович

Серафи́м Дми́трович Орфе́єв (* 15 (2) травня 1904, Крутченська Байгора, Воронезька губернія (сучасна Липецька область, Усманський район) — † 2 грудня (в деяких довідниках 20 червня) 1974, Одеса) — український та російський композитор радянських часів, ректор Одеської консерваторії, професор, кавалер ордену «Знак Пошани».

Орфеєв Серафим Дмитрович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 15 травня 1904(1904-05-15)
Місце народження Крутченська Байгора
Дата смерті 2 грудня 1974(1974-12-02) (70 років)
Місце смерті Одеса
Поховання Друге Християнське кладовище (Одеса)
Громадянство Російська імперія УРСР
Професії композитор
Освіта Воронезький музичний технікум, Одеський музично-драматичний інститут
Нагороди

Життєпис

Протягом 1924—1928 років навчався в Воронезькому музичному технікумі по класу контрабаса.

1932 року закінчує навчання в Одеському музично-драматичному інституті — по класу композиції у П. Ю. Молчанова.

В 1934—1941 роках працював асистентом професора М. М. Вілінського на кафедрі композиції. До липня 1941 був відповідальним секретарем Одеського правління Союзу композиторів УРСР.

Учасник Другої світової війни, командував артилерійським взводом, повернувся з важким пораненням.

З 1949 року викладав в Одеській консерваторії.

Протягом 1951—1962 років — ректор Одеської консерваторії.

З 1952 року працював завідувачем кафедри історії музики.

Протягом 1952—1964 років був головою правління Одеського відділення Союзу композиторів УРСР.

Написав спогади про свого вчителя Вілінського.

Серед його учнів Ровенко Олександр Іванович, Вірановський Георгій Миколайович.

Написав:

  • 1954 — «Музичні стосунки України та Росії»,
  • 1957 — «Історія Одеської консерваторії»,
  • 1968 — навчальний посібник «Одновисотні тризвуки та тональності», Київ,
  • «М. Леонтович і українська народна пісня».

Серед музичних творів:

  • 1930 — струнний квартет 1,
  • 1932 — оркестрова сюїта,
  • 1932 — струнний квартет — 2,
  • 1941 — струнний квартет — 3,
  • 1946 — струнний квартет — 4 («Звільнена Молдавія»),
    для дерев'яних духових інструментів 
  • 1969 — «Квартет»,
  • 1969 — «Народний танок»,
    для фортепіано 
  • 1928 — «П'ять прелюдій»,
  • 1934 — «Концертний вальс»,
  • 1946 — «Три гуморески»,
  • 1949 — «Альбом для юнацтва, збірник перший»,
  • 1967 — «Альбом для юнацтва, збірник другий»,
  • 1970 — чотири канони,
  • 1970 — п'ять п'єс,
  • для скрипки та фортепіано — Соната, 1947
  • для альта та фортепіано — «Романс», 1948.
  • хори на слова М. Лермонтова, І. Франка, Д Бєдного, А. Малишка,
  • романси на слова Т. Шевченка, М. Рильського, Якуба Коласа,
  • музика до драматичних вистав, кінофільмів,
  • обробки українських, російських, білоруських, молдавських народних пісень,
  • окремі частини православного богослужіння (не видані): «Милість миру на Літургії Василія Великого Київського наспіву», «Степенні вісім гласів Знаменного наспіву».

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.