Оскулююча орбіта

Оскулююча орбіта об'єкта в просторі (у заданий момент часу) — гравітаційна кеплерова орбіта (тобто еліпс або інший конічний перетин) відносно центрального тіла, яку цей об'єкт (відповідно до його фактичного положення і швидкості в заданий момент часу) мав би за відсутності надалі будь-яких збурень (пов'язаних з несферичністю центрального тіла, гравітаційним впливом третіх тіл чи силами негравітаційної природи).[1]

Оскулююча (чорна) та збурена орбіта (червона)

Термін використовується в астрономії і в астродинаміці.

Примітки
  1. F. R. Moulton, 'Introduction to Celestial Mechanics', (1902, Dover reprint 1970), at pp.322-3.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.