Османське бароко

Османське бароко, Сельджуцьке бароко — архітектурний стиль, що виник в Османській імперії в XVIII-XIX століттях під впливом європейського (французького) бароко. Архітекторами, що творили в цьому стилі, були Бальяни, а також Мехмед Тахір Ага. Яскравим представником цього напряму є двоповерховий Палац Кючюксу Каср, який містить зали з величезними вікнами і дзеркалами, кришталевими люстрами та золотим декором [1].

Палац Кючюксу, архітектори брати Бальяни (Стамбул, 1857)

Характерним елементом архітектури бароко був ліпний орнамент з рослинними (троянди, мальва, гвоздики) і тваринними (равлики, метелики) образами. У бароковому стилі оформлялися також мечеті (Ортакьой) та фонтани [2]. У зовнішньому оздобленні широко застосовувався мармур.