Мечеть

Назва «мечеть» є запозиченням з класичної староарабської мови, в якій воно має вигляд «масджид» і означає буквально «місце для поклоніння і молитви», утворене від дієслова «саджада» (поклонятися, бити поклони, падати ниц, молитися, служити Богу). Воно указує на місце, де вірянин може поклонитися богові під час молитви і не припускає нічого окрім ритуально чистого простору.

Мусалла — (від слова араб. «салят» — молитва) — особливий тип відкритих споруд, оточених стіною або що мають тільки одну стіну (у ісламі вона відзначає напрям убік Мекки) і розташованих зазвичай за межами міста.

Мечеть є будівлею, що стоїть окремо, з куполом-гамбізом, іноді мечеть має внутрішній двір (Мечеть Аль-Харам). Флігелем до мечеті пристроюються вежі-мінарети числом від одного до дев'яти (число мінаретів повинне бути менше, ніж в мечеті Аль-Харам). Молитовний зал позбавлений зображень, але на стінах можуть бути написані рядки з Корану арабською. Стіна, звернена до Мекки, відмічена порожньою нішею, міхрабом. Праворуч від міхрабу розташована кафедра-мінбар, з якою проповідник імам читає свої проповіді віруючим в час п'ятничної молитви. При мечетях іноді працюють школи-медресе.

Під час поширення ісламу на нові землі, для потреб віруючих не лише будувались нові місця поклоніння але й пристосовувались вже існуючі, переважно християнські. Серед найвідоміших — храм Святої Софії в Константинополі (Стамбулі), а також мечеті Багдада. Власне ісламські місця поклоніння це прості і зручні споруди, в закладених на місці колишніх військових таборів нових містах, що наближаються формою і плану до будинку Пророка в Медіні

Вже в кінці VII століття встановилася відмінність залежно від призначення і функцій між:

• квартальна мечеть — невелика мечеть для індивідуальної молитви
• соборна мечеть — мечеть для колективної молитви, що здійснюється всією общиною опівдні п'ятниці.
• мусалла — загальноміська мечеть у вигляді відкритої площі (для богослужінь в свята Курбан-байрам та Ураза-байрам).

Соборна мечеть переживає розквіт в епоху Омейядів, коли її архітектурні форми і багатства декоративного оздоблення повинні були продемонструвати велич правителів і матеріальне благополуччя, процвітання мусульманської громади — умми.

Паралельно з цим, прості або приватні масжід набувають великої різноманітності форм і часто мають районне (квартальне) значення — бука, виконують роль придворного святилища вбудованого в палац правителя, служать місцем щоденної індивідуальної молитви і проведення похоронів.

Слово «джамі» можна зустріти в назвах мечетей і топонімах, пов'язаних із ісламськими релігійними спорудами[1]. У турецькій мові слово «джамі» (тур. cami) означає «мечеть»[2]. А в арабській мові (араб. jami‎[3][4]) — означає «те, що збирає»[5], «п'ятничний»[3][4], «день зібрання»[4], відповідно означає п'ятничну мечеть[3][4], соборну мечеть[5], головну мечеть у місті[3][4], й може вживатися як зі словом «мечеть» («масджід»), так і без нього.

У всіх мусульманських культових споруд є одна загальна риса — вони орієнтовані суто на Мекку, або, точніше, на Каабу, те місце, куди посилаються молитви. Цей напрям на Каабу називається кібла (дослівно «те, що знаходиться навпроти»). Від нього отримала свою назву і задня, звернена до Кааби, стіна будь-якої молитовної будівлі в ісламі, яка теж називається кібла. У найраніший період, коли мечетей ще не було і молитва проводилася на обкресленій на піску ділянці землі, кіблу визначали по тіні увіткненого в землю списа. Орієнтація на мекку утвердилась тоді, коли Мухаммед, після переїзду общини до Медіни, оголосив язичницьке святилище — Каабу — і мусульманською святинею так само. Про це ясно мовиться в другій сурі Корану, такій, що належить до якнайдавніших мединских одкровень.

• кібла — («те, що знаходиться навпроти») напрям на Каабу, задня, звернена до Кааби, стіна мечеті;
• міхраб — орієнтована на Каабу священна ніша (плоска, умовна або увігнута), перекрита аркою, невеликим зведенням або конхою і вставлена в раму;
• аназа («стріла») — стіна, різьблена мармурова дошка або дерев'яна ніша поблизу від входу в мечеть, свого роду міхраб у дворі;
• мінбар — відмітна ознака соборної мечеті, кафедра, з якої імам (голова мусульманської общини) вимовляє п'ятничну проповідь, аналог амвона в ранньохристиянській і візантійській базиліці;
• максура — її поява була обумовлена присутністю в мечеті правителя або представників адміністративної влади. Це — квадратне в плані, відгороджене різьбленим дерев'яним або металевим простінком від основного простору приміщення в безпосередній близькості від міхрабу й мінбару;
• дікка — спеціальні платформи, стоячи на яких муедзини повторюють рухи імаму і тим самим направляють рухи віруючих;
• курсі — пюпітр для Корану

Необхідність здійснювати перед входом в мечеть ритуальні обмивання уду привела до появи спеціально призначених для цього зал, приміщень за межами мечеті або фонтанів у дворі, що мають назву — хаузи.

• Людина, яка входить до мечеті, повинна бути очищена від всякого бруду та нечистот
• Форма одягу в мечеті добропристойна, консервативна, необлягаюча з довгим рукавом, (довгі спідниці чи штани)
• Вхід до мечеті в прозорому, зухвалому одязі заборонений
• Шорти і спідниці не повинні бути вище колін
• Взуття необхідно знімати перед входом до мечеті
• Жінкам необхідно мати хустку для покриття голови (зазвичай вона дається відвідувачкам при вході)
• У більшість мечетей допускають тільки мусульман.
• Найкраще малолітніх «шумних» дітей залишати вдома

• Для безпеки і поваги віруючих, відвідувачі повинні знаходитися в дозволених для відвідування місцях мечеті і не допускати вільного ходіння
• На території мечеті заборонено куріння
• Відвідувачам не слід доторкатися до Корану (святої книги) та інших архітектурних елементів усередині основного молитовного залу
• Діти повинні бути під наглядом батьків

• Найважливішими у житті будь-якого мусульманина є три головні святині: Мечеть Аль-Харам в м. Мецці, мечеть Пророка в м. Медині, Саудівська Аравія та Мечеть Аль-Акса в Єрусалимі, Палестина.
• Найбільша мечеть Стамбула (Туреччина), здатна вмістити до 5 тис. віруючих одночасно, Сулейманіє, було збудовано в XVI ст. за наказом султана Сулеймана I Пишного. Саме на подвір'ї мечеті у спеціальних мавзолеях було поховано тіла правителя та його дружини Роксолани.
• Мечеть шейха Заїда, також відома серед місцевого населення, як Грандіозна мечеть, здається «всесвітньо об'єднуючим» орієнтиром, починаючи від концепції будівництва, збору найкращих дизайнерів, характеристик, матеріалів і постачальників практично з будь-якої точки світу — Італія, Німеччина, Марокко, Індія, Туреччина, Іран, Китай, Греція та ОАЕ.

• Джамі // Словник ісламських релігійних термінів арабського походження
• Масджiд // Словник ісламських релігійних термінів арабського походження
• О. Г. Большаков. ал-Джами // Ислам : энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — С. 58. — 315 с. : ил. — ISBN 5-02-016941-2. (рос.)
• О. Г. Большаков. Масджид // Ислам : энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — С. 160. — 315 с. : ил. — ISBN 5-02-016941-2. (рос.)

• Мечеть // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Мечеть // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 124. — ISBN 978-966-7407-83-4.
• Масджид // Ісламський енциклопедичний словник (рос.)
• Великие мечети мира
• List of Bosnian mosques with pictures