Основне відхилення

Основни́й ві́дхил (Основне́ відхи́лення)[2] (англ. fundamental deviation)  — один з двох граничних відхилів (верхній або нижній) поля допуску на розмір, найближчий до нульової лінії[1][3].

  • Верхній відхил ES, es — алгебрична різниця між найбільшим граничним і відповідним номінальним розмірами[3].
  • Нижній відхил EI, ei — алгебрична різниця між найменшим граничним і відповідним номінальним розмірами[3].
  • Нульова лінія — лінія, що відповідає номінальному розміру, від якої відкладаються відхилення розмірів у разі графічного зображення полів допусків та посадок. Якщо нульова лінія розташована горизонтально, то додатні відхили відкладаються вгору від неї, а від'ємні — вниз[3]
Ряди основних відхилів за ДСТУ ISO 286-1-2002[1]

Принципи утворення основних відхилів

У системі допусків і посадок для утворення полів допусків для кожного інтервалу номінальних розмірів встановлені ряди допусків з 20 квалітетів і по 28 основних відхилах полів допусків валів та отворів. Позначають основні відхили однієї або двома буквами латинського алфавіту — великими (A, B, C, CD, D ... ZC) для отворів і малими (a, b, c, cd, d ... zc) для валів.

Основні відхили валів, які залежать від номінальних розмірів, залишаються сталими для всіх квалітетів, за винятком основних відхилів отворів J, К, М, N і валів j і k, які мають, при однакових номінальних розмірах, в різних квалітетах різні значення. У зв'язку з цим поля допусків з відхилами J, K, M, N, j, k розділені на частини і показані ступінчастими. За винятком JS і js, розташованих симетрично відносно нульової лінії, всі інші поля допусків обмежені горизонтальними лініями тільки з одного боку: з нижнього, в разі якщо поле допуску розташоване вище нульової лінії, або з верхнього при його розташуванні нижче нульової лінії. Це пов'язано з тим, що при одному і тому ж номінальному розмірі для всіх квалітетів допуск має різні значення, а основні відхили не змінюються.

Поле допуску

Поле допуску позначається поєднанням букви (букв) основного відхилу і порядкового номера квалітету.

Наприклад: g6, js7, H7, Н11.

Позначення поля поля вказується після номінального розміру елементу.

Наприклад: 40g6, 40Н7, 40Н11.

В обґрунтованих випадках допускається позначати поле допуску з основним відхилом Н символом «+IT», з основним відхилом h — символом «—IT», з відхилами js' чи JS — символом «±IT/2».

Наприклад: +IT14, —IT14, ±IT14/2.

В єдиній системі допусків і посадок введено поняття основного отвору і основного вала.

Основний отвір

Основний отвір — отвір, нижній відхил якого дорівнює нулю, тобто EI = 0 і позначається H.

У розмірів валів під посадки з зазором основним відхилом є верхній (es), позначається буквами a, b, c, d, e, f, g. Відхили валів під перехідні посадки позначаються буквами k, m, n. Крім того в перехідних посадках є симетричне поле допуску is. Цей відхил може застосовуватися не тільки в посадках, але і в тому випадку якщо хочуть отримати розмір найближчий до номінального. У розмірів валів під посадки з натягом основні відхили є нижніми і позначаються буквами p, r, s, t, u, x, z.

Основний вал

Основний вал — вал, верхній відхил якого дорівнює нулю, тобто es = 0 і позначається h.

Аналогічно системі отвору відхили отворів під посадки з зазором позначаються великими літерами A, B, C, D, E, F, G. Основним відхилом є нижнє. Основні відхили отворів в перехідних посадках позначається буквами K, M, N. Є симетричне поле допуску IS. Основні відхили отворів під посадки натягом позначаються буквами P, R, S, T, U, X, Z. Основний відхил верхній.

Другий граничний відхил обмежує поле допуску з іншого боку і визначається допуском квалітету. Додаючи до основного відхилу величину допуску, отримують другий відхил.

Див. також

Примітки

  1. ДСТУ ISO 286-1-2002 Допуски і посадки за системою ISO. Частина 1. Основи допусків, відхилів та посадок.
  2. За ДСТУ ISO 286-1-2002 — вживається термін «відхил», за ДСТУ 2500-94  — «відхилення»
  3. ДСТУ 2500-94 Єдина система допусків і посадок. Терміни та визначення. Позначення і загальні норми.

Джерела

  • Вискребенцев Е. П. Допуски та посадки гладких циліндричних з'єднань у завданнях та прикладах [Текст] : навч. посібник / Е. П. Вискребенцев ; Донбаський держ. технічний ун-т. - Алчевськ : ДонДТУ, 2005. - 216 с.: рис., табл. - ISBN 966-310-070-2
  • Допуски і посадки [Текст] : навч. посібник / Г. І. Влащенко [та ін.] ; ред. Л. М. Тіщенко. - Харків: Видавництво Ч. П. Червяк, 2005. - 177 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 177. - ISBN 5-7763-1167-5
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.