Особиста порука

1. Поручителями можуть бути особи з високими моральними якостями, які чесно ставляться до праці і виконання громадських обов'язків, за що мають авторитет у колективі або за місцем проживання та які можуть в разі потреби доставити обвинуваченого в органи досудового слідства та забезпечити його належну поведінку. При необхідності суд чи слідчий мають право витребувати відповідні документи чи довідки.
2. Кількість поручителів має бути не менше двох; число призначається слідчим, судом чи органом дізнання.
3. Поруку може бути застосовано лише за згодою чи клопотанням поручителів.

Громадяни, які бажають стати поручителем (тобто взяти на себе всі відповідні обов'язки), повинні подати заяву слідчому чи суду, які з урахуванням особи поручителя та його взаємин із обвинуваченим вирішують питання про можливість застосування цього запобіжного заходу. Застосування особистої поруки як запобіжного заходу оформлюється винесенням постанови, яка оголошується обвинуваченому, і зобов'язанням про особисту поруку. Поручителям розказують про суть справи (характер злочину, роль обвинуваченого у ньому, кваліфікацію, можливе покарання тощо) і попереджують про відповідальність відповідно до ч.2 ст. 152 кримінально-процесуального кодексу України. Їм також роз'яснюється право відмови від поруки. Зобов'язання підписується поручителями та особою, яка його відібрала.

Якщо поручитель чи всі поручителі більше не мають змоги гарантувати належну поведінку обвинуваченого та його своєчасну явку до органів досудового слідства чи суду, вони повинні негайно заявити про відмову від покладених на себе обов'язків. В разі своєчасного повідомлення про відмову з поручителів знімається відповідальність за поведінку та явку обвинуваченого, а особиста порука заміняється іншим запобіжним заходом.

Якщо обвинувачений буде поводитися протиправно чи буде ухилятися від явки слідчих органів чи суду, слідчий чи орган дізнання складає про це протокол та приєднує його до матеріалів справи. За це існує юридична відповідальність:

• щодо обвинуваченого — прийняття суворішого запобіжного заходу (аж до взяття під варту)
• щодо поручителя —

1) у провадженні щодо кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше трьох років, або інше, більш м’яке покарання, - від двох до п’яти розмірів мінімальної заробітної плати;

2) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, - від п’яти до десяти розмірів мінімальної заробітної плати;

3) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, - від десяти до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;

4) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, - від двадцяти до п’ятдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

• Порука громадської організації або трудового колективу
• Нагляд командування військової частини

• Кримінально-процесуальний кодекс України, ст.152, 153.
• Про особисту та громадську поруки як види запобіжних заходів