Особняк Шильмана

Одноповерховий особняк належить до зразків міської садибної забудови кін. ХІХ – поч. ХХ ст., зберігся дотепер майже без змін та має архітектурну цінність завдяки поєднанню цегляного стилю з елементами модерну.

Будинок належав одному з найбагатших промисловців міста, купцю Михайлу Шильману, який заснував більшість місцевих підприємств. М. Шильман володів солодовим заводом (нині – хлібозавод на перехресті вулиці Шевченка і Старокостянтинівського шосе), фабрикою столярних виробів (нині – меблева фабрика на Старокостянтинівському шосе), друкарнею «Порядок» та маслобойнею.

В кінці ХІХ ст.. у Проскурові з`являються великі підприємства і спостерігається монополізація промисловості та великої торгівлі у трьох єврейських сімей: Маранців, Мозелей і Гальпериних. Приблизно у 1908-10 роках в економіці міста провідні місця починають завойовувати  молоді підприємці. Серед них – купець Михайло Шильман. Почав він свій бізнес із того, що увійшов у спільне володіння паровим млином Маранца. На гроші, що з`явилися, М. Шильман будує солодовий завод, фабрику столярних виробів, що стала вдалим і прибутковим підприємством, тому що він за короткий час сконцентрував в себе майже всі замовлення на столярні і дерев`яні  вироби.  Крім заводів,  М.Шильман був  власником  друкарні «Порядок», у якій друкувалися багато місцевих газет. В 1911 році  Шильман  купив пароплав, що мав регулярно курсувати від Старої Ушиці по Дністру. Але через рік, зрозумівши нерентабельність  таких рейсів купець пароплав продав. А промислові підприємства працюють і в наш час.

1. Особняк домовласника Шільмана, Грушевського, 84 // Єсюнін С. Вулиці Хмельницького. – Тернопіль, 2005. – С.30.
2. Грушевського, 84 «Владелец заводов, газет, пароходов…» // Єсюнін С. Прогулянка Проскуровом: істор. нариси. – Хмельницький, 2008. – С. 115-116.
3. Особняк початку ХХ ст. // Хмельницький культурний: з минулого в майбутнє. – Хмельницький, 2006. – С. 33-34.