Особняк графині Бінецької (Хмельницький)

Особняк графині Бінецької — будівля, яка відноситься до пам'яток архітектури міста Хмельницького. Розташовується за адресою: вулиця Грушевського, 90[1].

Особняк графині Бінецької
49°25′09″ пн. ш. 26°58′54″ сх. д.
Країна Україна
Місто Хмельницький
Вулиця Грушевського, 90
Тип будівля
Стиль модерн
Засновник Графиня Бінецька
Дата заснування Початок 20 століття
Статус  охороняється державою
Стан задовільний

Особняк графині Бінецької
Особняк графині Бінецької (Україна)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Рослинний орнамент є окрасою будинку і через століття

На початку 20 століття будинок був побудований на території садиби, яка належала графині Бінецькій[2]. Пам'ятка архітектури по вулиці Грушевського,90 знаходиться поряд з будівлями, які мають архітектурну та історичну цінність. На початку 20 століття вулиця Грушевського називалась Комерційною і у 1880–1890 роках відбувалась її забудова капітальними будинками. На одній вулиці з будинком графині Бінецької, розташовувались будівлі, які належали володарю фабрики каучукових штемпелів Берко Речкоблиту, міському голові у період з 1906 року по 1916 рік Павлу Дорошкевичу. На цій же вулиці власність мав предводитель дворянства барон Олександр Августович фон-Майдель[3]. Після початку Першої світової війни, власницею будинку був організований шпиталь для солдат, які були поранені. Графиня та її слуги доглядали за тими, хто потребував допомоги. Вони використовували спеціальний одяг — сукні, які надягали сестри Червоного Хреста[2]. Будинок графині Бінецької був націоналізований після того, як відбулось встановлення радянської влади. Наступним власником будинку став Ока Іванович Городовиков, який проживав у будинку з 1924 по 1927 рік. Він займав посаду командира Першого кінного корпусу Червоного козацтва[4]. З 1965 по 1985 рік тут розміщувалося друге стаціонарне відділення Хмельницької міської дитячої лікарні на 40 ліжок. Першим керівником цього відділення була Салабай Н.М., а з 1967 року – Захаренкова В.А.[5] У 21 столітті у будинку по вул. Грушевського, 90, знаходиться радіологічний відділ обласної санепідемстанції. Згідно рішення Хмельницької міської Ради народних депутатів від 20 квітня 1995 р. № 8,будинок відноситься до пам'яток архітектури Хмельницького[6].

Архітектура

Одноповерховий особняк був побудований у стилі модерн. Будівля має характерні риси міської садибної забудови, яка створювалась у кінці 19 століття та на початку 20 століття. Для будівництва споруди використовувалась цегла. Будівля була тинькована. На початку 20 століття, садиба була оточена кованим парканом, а ділянка, котра розміщувалась біля будинку, містила розарій. Фасад будинку симетрично оздоблений пілястрами, прикрасою котрих служили розетки та рослинні орнаменти. У вікон є карнизи та підвіконні ніші. Прикрашає карнизи ліпний рослинний орнамент. Первинний зовнішній вигляд з часом був змінений. Відбулась добудова частини будинку, ризаліту[3]. Проте основні риси первинної споруди збереглись[3]. Більшість будинків, які споруджувались в той період часу у стилі модерн, мали велику кількість вікон та балконів. Рами дверей та вікон набували криволінійних форм. Прикладом архітектурної споруди, побудованої в такому стилі, окрім будинку графині Бінецької є будинок за адресою вулиця Володимирська, 63.[7].

Примітки

  1. Списки пам'яток Хмельницької області
  2. Єсюнін С. М. Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси. — Хмельницький, 2008. — C. 144–160
  3. Краєзнавець Хмельниччини: науково-краєзнавчий збірник /[Гол.ред. Л. В. Баженов] — Кам'янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка, 2010 — Випуск 1 — 116 с.
  4. Єсюнін С. М. Вулиці Хмельницького. Історико-довідкове видання. — Художнє оформлення Т. В. Савчук. — Тернопіль: Видавець В. П. Андріїшин, 2005. — 122 с.
  5. Історичний нарис про Хмельницьку міську дитячу лікарню
  6. Пам'ятки архітектури Хмельницького
  7. Матеріали III науково-краєзнавчої конференції «Місто Хмельницький в контексті історії України»/Ред.кол. Баженов Л. В. (голова), Блажевич Ю. І. (співголова), Єсюнін С. М. (співголова, відповід.редактор) та інші — Хмельницький, 2011–646 с.

Джерела та література

  • Єсюнін С. М. Вулиці Хмельницького. Історико-довідкове видання. — Художнє оформлення Т. В. Савчук. — Тернопіль: Видавець В. П. Андріїшин, 2005. — 122 с.
  • Єсюнін С. М. Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси. — Хмельницький, 2008. — 160 с.
  • Краєзнавець Хмельниччини: науково-краєзнавчий збірник /[Гол.ред. Л. В. Баженов] — Кам'янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка, 2010 — Випуск 1 — 116 с.
  • Матеріали III науково-краєзначої конференції «Місто Хмельницький в контексті історії України»/Ред.кол. Баженов Л. В. (голова), Блажевич Ю. І. (співголова), Єсюнін С. М. (співголова, відповід.редактор) та інші — Хмельницький, 2011–646 с.
  • Хмельницький культурний: з минулого в майбутнє. Культурна спадщина та культурні осередки міста Хмельницького./Під ред. Єсюніна С. М., Хмельницький, 2006–144 c.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.