Особові займенники

Особові займенники — займенники, які вказують на предмет, але не називають його.

До групи особистих займенників входять такі слова, як я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони.

Займенники 1-ї і 2-ї особи (однини чи множини) можуть вказувати на певні особи, наприклад, на співрозмовника (я, ти, ви, ми).

Займенники 3-ї особи (однини чи множини) вказують на тих або того, хто не бере участь у діалозі, або на предмет (він, вона, воно, вони).

Особові займенники можуть вживатися з прийменниками: у нього, до нього, за ним, за ними, з ними, з ним, завдяки йому, їй, їм

Форми особових займенників в українській мові

В українській мові особові займенники мають форми:

При цьому форми непрямих відмінків утворюються від різних основ (я — мене, мені; ти — тебе, тобі; він — його, йому; і т. д.); див. супплетивізм.

Займенники 3-ї особи мають різні форми при наявності та відсутності прийменника: її — у неї, його — у нього, вони — про них (після прийменника додається «н-»).

У всіх особових займенників форми родового і знахідного відмінка збігаються.

Означення та прикладки, що відносяться до особових займенників, завжди виділяються комами.

відмінок однина множина
1 о. 2 о. 3 о. 1 о. 2 о. 3 о.
проста форма ввічлива форма ч.

рід.

 ж. рід. сер. рід.
І я ти Ви він вона воно ми ви вони
Р мене тебе Вас його її його нас вас їх
Рп нього неї нього них
Д мені тобі Вам йому їй йому нам вам їм
Дп
З мене тебе Вас його її його нас вас їх
Зп нього неї нього них
О мною тобою Вами ним нею ним нами вами їми, ними[1]
Оп
М про мене про тебе про Вас про нього про неї про нього про нас про вас про них, про їх

Позначення відмінків в таблиці: І — називний, Р — родовий, Рп — родовий з прийменником, Д — давальний, Дп — давальний з прийменником, З — знахідний, Зп — знахідний з прийменником, О — орудний, Оп — орудний з прийменником, М — місцевий (завжди з прийменником).

Див. також

Примітки
  1. Норми української літературної мови. Синявський. Розділ 5. Словозміна. Займенник.. Російсько-українські словники (укр.). 6 вересня 2010. Процитовано 17 квітня 2020.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.