Останнє бажання (збірка творів)

«Останнє бажання» — перша книга з фентезійного циклу «Відьмак» польського письменника-фантаста Анджея Сапковського. Протагоністом циклу є Геральт із Ривії, відьмак — мисливець за монстрами, що становлять загрозу для життя людей. У дитинстві йому, як і іншим відьмакам, за допомогою мутації були придані надприродні бойові якості: дужість, блискавичну реакцію, прискорений метаболізм і високу регенеративну здібність. Ремесло Геральта — полювання за гроші на небезпечних чудовиськ.

• Відьмак

Перша розповідь. Невеликий твір, написаний для конкурсу, став початком «Саги про відьмака і відьмачку», обігрує легенди про Вія. Професійний винищувач чудовиськ — відьмак Геральт із Ривії прибуває до Визіми, столиці Темерії, де завелася упириця, стрига. Це дочка короля Фольтеста і його рідної сестри Адди. Король прагне звільнити від чарів свою дочку, і обіцяє хорошу нагороду. Геральт береться за роботу. Для перемоги йому потрібно позбавити стригу можливості заночувати у саркофазі. Він перемагає упирицю, а сам залазить у саркофаг, проводить там ніч, і на ранок бачить звільнену від чарів дівчинку. Проте під час перевірки упириця встигає вдарити його кігтями по шиї. Геральт встигає зупинити кровотечу, дівчинка залишається в нормальному стані.

• Крихта істини

Розповідь обігрує казку «Красуня і чудовисько». Геральт мандрує по світу в пошуках роботи, і знаходить розірваних подорожніх. Він зустрічає чудовисько з ведмежою головою на ім'я Нівелен. Він був ватажком зграї розбійників і після пограбування храму Левоголового Павука був проклятий прислужницею храму і перетворився в чудовисько. Всі його прибічники розбіглися. У нього було багато романів з дочками купців, але зараз він знаходився у відносинах з таємничою дівчиною на ім'я Вереєна. Геральт вже збирається їхати, але потім розуміє, что Вереєна і є вампірка (брукса), що роздерла подорожніх. Геральт з допомогою Нівелена перемагає злодійку. Після її смерті до Нівелена повертається людська подоба.

• Менше зло

Розповідь обігрує казку «Білосніжка і сім гномів». «Білосніжка» — княжна Ренфрі, після багаторазових замахів на своє життя зі сторони мачухи і подальших поневірянь, стала відомою і дуже небезпечною розбійницею з прізвиськом Сорокопутка. Сенсом її життя стала помста мачусі і її помічнику, чародію Стрегобору. Геральт зустрічається з чародієм, який сховався від переслідувань Ренфрі у неприступній вежі. Він розповідає Геральту легенду про прокляття Чорного Сонця, через яке у царських родинах народжуються дівчатка-мутанти з жахливо спотвореною психікою — одною з них, за його словами, є колишня княжна. В свою чергу Ренфрі знаходить відьмака, і той вислуховує і її версію подій; водночас вони ведуть філософську бесіду, роздумуючи, хто ж вони обидва такі — монстри чи жертви обставин? — прийшовши до висновку, що відповіді не знає ніхто, і вони просто «ті, хто вони є». Ренфрі вмовляє відьмака не втручатися в боротьбу зі Стрегобором, яка ще мала відбутися. Зранку, під час розмови з міським старостою, Геральт здогадується, що Ренфрі і її зграя збираються повторити «Тридамський ультиматум» — взяти людей, які прибули на ярмарку в заручники, щоб змусити чародія вийти з вежі. Геральт вирішує вибрати «менше зло» — приходить на ринок і вбиває помічників Ренфрі, після чого з'являється вона сама, і з'ясовується, що ніякої різні і не було б — Стрегобор посміявся з неї, відмовився виходити з вежі, навіть якщо вона переб'є все місто. Оскільки вони «ті, хто вони є» — Ренфрі і Геральт вступають у бій, відьмак смертельно ранить її. Ринкова площа до цього моменту вже заповнена людьми, які з жахом (Стрегобор: «Ці люди нічого не знають, не розуміють, вони бачили тільки як ти вбиваєш. А ти вбиваєш жахливо.») спостерігають сцену різанини; Геральта з ганьбою виганяють з міста, Стрегобор також йде — йому вже нічого не загрожує, а відьмак забороняє йому робити розтин тіла Ренфрі. Правда залишається невідомою — той, кому вона дійсно потрібна, не хоче її знати…

• Питання ціни

Основна для подальшого розвитку подій розповідь. Історія починається в Цинтрі, де королева Каланте просить відьмака допомогти уникнути Призначення. Одного разу, під час полювання, її чоловік впав з коня в яр і зламав ногу. Від смерті його врятував мандрівний лицар. З вдячності за порятунок, король був готовий дати лицарю все чого той забажає. Рятівник скористався Правом Несподіванки і зажадав від короля віддати йому те, що чекає на нього вдома, але про що він не знає. Цією несподіванкою виявилася новонароджена дочка короля — Паветта. Через п'ятнадцять років після смерті короля, Паветта повинна була заручитися. Королева запросила відьмака на бенкет в честь заручин, щоб він за необхідності усунув можливу перешкоду її плану (вона хотіла віддати дочку за Краха ан Крайта зі Скеліге, щоб заключити династичний союз). Геральт знає, що уникнути Призначення неможливо, але Каланте в цій історії бачить лише одне питання — питання ціни…

Чоловік, якому призначена Паветта, виявляється зачарованим мандрівним лицарем. З півночі до світанку він знаходиться у звичному людському вигляді, а після світанку приймає вигляд монстра. Відьмак, замість того щоб вбити його, рятує Дані і змушує королеву виконати присягу свого покійного чоловіка, тим самим знявши прокляття з Дані.

Дані, відчуваючи себе боржником відьмака, зобов'язує себе виплатити йому борг. Відьмак бере з Дані ту ж присягу, що колись взяв Дані з короля Регнера. Тільки після цього Дані дізнається, що Паветта вагітна від нього — Призначенням знову виявляється дитина.

• Край світу

В цій розповіді вперше з'являється один з головних героїв Саги — трубадур Любисток. Геральт і Любисток відправляються на Край Світу — в Долину Квітів, Доль Блатанна. Колись тут жили ельфи, але прийшли люди і прогнали їх в гори. Але ельфи не збираються здаватися так просто. Вони наймають рогатого «диявола» на ім'я Торкве, який шпигує за людьми, краде в них зразки овочів і вчиться сільському господарству. Жителі селища наймають Геральта, щоб він позбавив їх від диявола. Під час полювання, з'являються ельфи, зв'язують двох друзів і збираються вбити їх, але з'являється володарка Дана Меабдх, яка приховувалася під маскою місцевої селянки, і наказує відпустити героїв. На прощання ельф Філавандрієль дарує Любистку нову лютню замість старої, яку зламала ельфа-мізантроп Торувієль.

• Останнє бажання

Геральт і Любисток ловлять сома, але замість рибини витягують пляшку. Запальний Любисток відкриває пляшку, але джин, котрий з'явився не виконує його бажання, а хапає поета за горло. Геральт викрикує закляття («екзорцизм»), якого його навчив один знайомий жрець, і джин відлітає. Геральт відвозить пораненого Любистка в місто Рінду, але стражники не пускають їх після заходу сонця, Геральт звертається за допомогою до чародійки Єнніфер з Венгерберга. Єнніфер зцілює Яскора, але натомість вимагає печатку від пляшки. Вона підкоряє волю відьмака і відправляє його у несамовитому стані в місто. Геральт приходить в себе вже в тюрмі. Виявляється він побив власника ломбарду, і привселюдно відшмагав аптекаря Лавроносика — міських ватажків, які вимагали вигнання чародійки. Ключник, якого підкупив Лавроносик, б'є Геральта, а той бажає, щоб негідник луснув, і ключник … луснув!

Іпат викликає Геральта до себе, присутній тут священик Креп розказує про «геніїв» (джинів), які заселяють виміри Води, Землі, Вогню, і Повітря, які є недоступними для людей. Єнніфер намагається заволодіти джином, так як це дасть їй неймовірну силу. Але для цього їй потрібно, щоб джин виконав всі бажання попереднього власника. Любисток з'являється через портал, і приносить повідомлення від чародійки. На жах іпата джин вступає в бій з Єнніфер. Геральт просить Крепа відправити його через портал до Єнніфер, яка знесилюється від боротьби з джином. Геральт затягує її в портал, щоб урятувати. Він здогадався, що насправді джин виконував його бажання: друге було, щоб стражник луснув, а першим був його «екзорцизм», який перекладався як «Іди геть звідси і відтрахай сам себе». Геральт промовляє третє бажання, щоб його доля була зв'язана з долею Єнніфер.

• Голос розуму

Оповідання, розбите на інтерлюдії перед кожної розповіддю. Події відбуваються відразу після подій розповіді «Відьмак». Поранений в бою зі стригою Геральт, попадає в храм богині Мелітелє, до матері Неннеке.

• Анджей Сапковський. Відьмак (Оповідання). Переклад з пол.: Микола Рябчук. Київ: Журнал "Всесвіт". 1990.- №8 (Пригоди. Подорожі. Фантастика - 91. - К.: Молодь, 1991. - 256 С. - (Компас))
• Анджей Сапковський. Відьмак. Останнє бажання. (Книга 1). Переклад з пол.: Сергій Легеза. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. - 288, ISBN 978-617-12-0499-7[3][4]

• Український переклад збірки Сапковського "Останнє бажання" на сайті видавництва КСД