Острів Рузвельта (Нью-Йорк)

Острів Рузвельта (англ. Roosevelt Island) — вузький острів у протоці Іст-Рівер, Нью-Йорк, що знаходиться між островами Мангеттен та Лонг-Айленд (боро Квінс). З Квінсом острів з'єднує міст острова Рузвельта, з Мангеттеном прямого сухопутного зв'язку не існує. Для того щоб дістатися до Мангеттена, слід через міст Рузвельта потрапити в Квінс, а звідти через міст Квінсборо в Мангеттен, або скористатися відкритою 1976 року канатною дорогою, що з'єднує острів з Мангеттеном. На острові розташована однойменна станція метро лінії Ф, у напрямку з Мангеттена у Квінс. Адміністративно острів знаходиться під юрисдикцією 8-ї громадської ради Мангеттена. За переписом 2007 року, населення острова становить 12 000 осіб. Земля на острові належить місту, але 1969 року штат Нью-Йорк здав в оренду на 99 років «Корпорації міського розвитку».

Острів Рузвельта
англ. Roosevelt Island
Східний берег острова

Карта
Географія
40°45′41″ пн. ш. 73°57′03″ зх. д.
Місцерозташування Нью-Йорк
Акваторія Іст-Ривер
Площа 0,59 км²  км² 
Довжина 3,2 км  км
Ширина 240 м  км
Найвища точка 1,5 м
Країна
 США
Адм. одиниця Мангеттен
Населення 12 000 (2007)
Вебсайт rioc.ny.gov
Острів Рузвельта
Острів Рузвельта (США)

 Острів Рузвельта у Вікісховищі

Географія

Площа острова 0,59 км², довжина острова становить 3,2 км, максимальна ширина — 240 м.

Історія

1637 року голландський губернатор Вотер Ван Твіллер купив острів, що тоді називався острів Боров, у індіанців канарсі. 1666 року, після перемоги Англії над Голландією у війні, острів був захоплений капітаном Джоном Меннінгом. 1686 року зять Меннінга Роберт Блеквелл, став новим власником острова й дав йому своє ім'я. 1796 року його правнук Яків Блеквелл спорудив на острові будинок. 1828 року місто Нью-Йорк викупило острів Блеквелла за 32 000$. Упродовж 1921—1973 років острів називався островом Допомоги. А 1973 року був перейменований на острів Рузвельта (на згадку про 32-го президента США).

Визначні місця та архітектура

Головна вулиця на острові Рузвельта

Затверджений 1969 року генеральний план розвитку острова розділив його на три частини між громадами. Генеральний план забороняв автомобільний рух у більшій частині острова, всім, хто приїздить на острів на автомобілі, пропонується залишати його у великому гаражі біля мосту Рузвельта й далі рухатися островом пішки або на громадському транспорті.

За першим етапом генерального плану «Північне місто» на острові було реалізовано будівництво чотирьох житлових комплексів: Веств'ю (англ. Westview), Айленд Гаус (англ. Island House), Риверкросс (англ. Rivercross) та Іствуд (англ. Eastwood). В будівництві була застосована інноваційна технологія двоповерхових квартир, так що коридори й ліфти були потрібні мешканцям тільки через три поверхи. Другий етап будівництва був завершений 1989 року, архітектура будівель виконана в неоісторичному пост-модерному стилі. 2013 року було завершено 6 будинків на 1200 квартир за планом «Південне місто».

Більшість жителів острова орендують квартири. Однак права жителів острова захищені законодавчо, й три будівлі знаходяться в процесі приватизації.

1976 року була запущена канатна дорога, що поєднала острів з Мангеттеном. Дорога має довжину 940 м та дві станції.

Об'єкти Національного реєстру історичних місць США

  • Октагон — одна з визначних пам'яток острова. Восьмикутна будівля, споруджена 1839 року архітектором Александром Джексоном Девісом для міської божевільні. 2006 року будівлю було відновлено й включено в житловий комплекс, всередині є невеликий магазин. На Октагоні розташований найбільший в Нью-Йорку масив сонячних батарей.
  • Маяк острова Рузвельта (Blackwell Island Lighthouse) розташований у північній частині острова, побудований у 1872 році.
  • Будинок Блеквелла (Blackwell House), споруджений Джейкобом Блеквеллом, є шостим із найстаріших будинків у Нью-Йорку й однією з небагатьох пам'яток архітектури XVIII століття.
  • Каплиця «Добрий пастир» (Chapel of the Good Shepherd), споруджена 1888 року архітектором Фредеріком Візерсом (Frederick Clarke Withers).

Галерея

Освіта

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.