Остюк
Остю́к[1], рідше ость[2] — тонкий, загострений, іноді колючий чи пірчастий відросток на верхівці чи спинці нижньої квіткової луски чи, рідше, колосової луски у багатьох тонконогових (злаків). Остюки бувають прямими та зігнутими (колінчастими), іноді спірально скрученими (ковила, вівсюг). Мають велике значення при поширенні зернівок тонконогових (злаків) вітром чи тваринами.
![](../I/Stipa_Oleshky_Sands_Ukraine.jpg.webp)
Довгий густо волосистий остюк на насінині ковили забезпечує рослині поширення вітром на великі відстані. (Національний природний парк «Олешківські піски»)
![](../I/Wild_rye.jpg.webp)
Дике жито з остюками
Іноді остюком називають також загострений відросток на плодах рослин родини геранієвих.
Примітки
- Остюк // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Ость // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела та література
- Ость // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.