Отрар (городище)

У І — VII століттях так звана Отарська оаза почала свій розвиток. У 1800-х роках вчені досліджувати місто.

У середні віки велика держава Хорезм завоювала Отрар. З тих пір місто почало розвиватись. Багато купців, ювелірів, філософів, бань та банків було в місті. Місто розквітло, але не на довго.

У 1219 році на Отрар звалилася татаро-монгольська навала. Син Чингісхана Джучі очолив облогу. Місто захищалось 60-тисячним гарнізоном на чолі з Газер-ханом. Закривши ворота вони приготувались до жорсткої оборони. Місто було неприступним, якби не голод і хвороби. Гарнізон скоротився втричі. На 7-му місяці один зрадник відкрив ворота, але правитель міста закрився у фортечній цитаделі. Він протримався із захисниками міста цілий місяць. Здавшись вони потрапили під ярмо Золотої Орди. Пізніше, коли Тимур(Кульгавий) почав завойовувати території Золотої Орди, Отрар був одним із найголовніших міст в його Імперії. Власне у 1405 році він помер у Отрарі.

Так як Отрар є гарним архітектурним містом, яке колись потрапило під Татаро-Монгольське іго, його почали досліджувати. З 2001—2004 Юнеско почало захист спадщини середніх віків. В 1969 році були розвідані гарні двори, архітектура яких найкраща в середньовіччі. Гуляючи по стародавньому місту ми можемо побачити неймовірну архітектуру. Історія неначе лежить під нашими ногами. Хоча важко уявити що це було одне з найвеличніших міст середньовічної Азії. Ось він, найвідоміший парадокс історії. Колись величне місто тепер — тільки залишки архітектурної спадщини колись величного міста. У Отрарі також була дуже велика бібліотека в якій зберігалось багато літописів та повістей тодішніх філософів.

• Абу-л-Касим ал-Фарабі (1130—1210) — середньоазійський арабомовний вчений-мислитель.

• http://www.unesco.kz/heritagenet/kz/content/history/monument/otrar/otrar.htm