Отто Вайдінгер

Навчався у початковій і вищій гуманітарній школах, але навчання не завершив і атестат не отримав. Член СС (№114 921). 16 квітня 1936 року вступив у караульний штурмбанн СС, дислокований в концтаборі Дахау. Закінчив юнкерське училище СС в Брауншвейзі, а також курси командирів взводів в Дахау. 20 квітня 1936 року відправлений на курси командирів саперних частин. 9 листопада 1938 року призначений ад'ютантом батальйону, потім командиром роти в запасному батальйоні СС.

Учасник Польської і Французької кампаній. 23 вересня 1940 року переведений в штаб дивізії СС «Райх». Учасник Балканської кампанії і боїв на радянсько-німецькому фронті. потім тимчасово служив викладачем тактики в юнкерському училищі СС в Брауншвейзі і в Головному судовому управлінні СС, поки, нарешті, 1 червня 1943 року не повернувся в дивізію СС «Дас Райх». Відзначився у боях на радянсько-німецькому фронті, де командував розвідувальним батальйоном 2-ї танкової дивізії СС «Дас Райх». 15 червня 1944 року прийняв командування над 4-м моторизованим полком «Фюрер» своєї дивізії, на той момент перекинутої на Захід. 8 травня 1945 року разом із своїм полком здався американським військам.

• Кільце «Мертва голова»
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» (2 березня 1939)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Залізний хрест
  • 2-го класу (15 листопада 1939)
  • 1-го класу (25 липня 1940)
• Нагрудний знак «За поранення»
  • в чорному (4 вересня 1941)
  • в сріблі (19 серпня 1943)
• Штурмовий піхотний знак в бронзі (21 жовтня 1941)
• Нарукавний знак «За знищений танк»
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (30 січня 1943)
• Німецький хрест в золоті (26 листопада 1943)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • Лицарський хрест (21 квітня 1944)
  • Дубове листя (№688; 26 грудня 1944) — за заслуги в боях у Нормандії.
  • Мечі (№150; 6 травня 1945) — за заслуги у боях на Південному Сході.
• Нагрудний знак ближнього бою в бронзі (30 квітня 1944)

• Отто Баум
• Курт Мейер
• Франц Аугсбергер
• Йозеф Дітріх
• Сталевий шолом
• Різня в Орадурі

• Division das Reich, 5 Bände, Munin-Verlag, zwischen 1967 und 1982
• Tulle und Oradour – Eine deutsch-französische Tragödie, 1984
• Division „Das Reich“ im Bild, Pour le Mérite – Verlag für Militärgeschichte
• Kameraden bis zum Ende – SS-Panzergrenadier-Regiment 4 „Der Führer“ 1938 bis 1945, Nation Europa Verlag, Coburg 1999
• Tulle und Oradour. Die Wahrheit über zwei „Vergeltungsaktionen“ der Waffen-SS, Coburg 1999

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.430, 698—699 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2

• Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
• Fischer, Thomas (2008). Soldiers Of the Leibstandarte. J.J. Fedorowicz Publishing, Inc. ISBN 978-0-921991-91-5.
• Krätschmer, Ernst-Günther (1999). Die Ritterkreuzträger der Waffen-SS. Coburg, Germany: Nation Europa Verlag GmbH. ISBN 3-920677-43-9.
• Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941–1945 Geschichte und Inhaber Band II (The German Cross 1930–1945: History and holders, vol. 2). Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
• Yerger, Mark C., "German Cross in Gold Holders of the SS and Police, " volumes 1 and 2, R. James Bender Publishing
• Mark C. Yerger. OTTO WEIDINGER; Knight’s Cross with Oakleaves and Swords SS-Panzer-Grenadier Regiments 4 “Der Fuhrer”. — Schiffer Military History, 2000. — 96 с. — ISBN 0 7643 1169 7. (англ.)

• Otto Weidinger. Das Reich. — J.J. Fedorowicz Pub, 2002.(нім.)

• Weidinger, Otto. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
• WEIDINGER, Otto. на geocities.com. Архів оригіналу за 11 лютого 2014. Процитовано 27 січня 2013. (англ.)
• SS-Obersturmbannführer Otto Weidinger
• Weidinger, Otto — нагороди оберштурмбанфюрера СС Вайдінгера (англ.)