ПЛ 750кВ «Західноукраїнська — Саболчбака»

ПЛ 750кВ «Західноукраїнська — Саболчбака» — транспортний коридор електроенергії із України до Угорщини, розгядається як перспективний при інтеграції України в ENTSO-E. Починаючи з 2017 року, далі по Угорщині лінія працює у класі напруги 400 кВ та періодично переривається підстанціями. Під час функціонування Бурштинського енергоострову довгий час не використовувався. Запланована лінія на 750 кВ мала набагато більшу протяжність «Вінниця — Західноукраїнська — Альбертірша» та була частиною амбітних проектів СРСР і впровадження енергосистеми «Мир» та доходила до географічного центру Угорщини.

Колишній маршрут лінії 750кВ Вінниця — Західноукраїнська — Альбертірша

У 2017—2020 роках Угорщина пересікла лінію, вбудувала нову підстанцію 750/440 кВ і залишила на своїй терирорії лише 19 км лінії до кордону України який буде експлуатуватись у класі напруги 750 кВ. Лінія, яка поєднала підстанції Саболчбака — Жога — Альбетріша та буде використовується у більш звичному для Угорщини класі напруги у 400 кВ. Трансформатор на 750/400 кВ який експлуатувався на станції у Альбетріші був розрахований на 40 років експлуатації. Після 10 років простою трансформатори по 270 тон (вага без мастила) було відреставровано та перевезено на нову станцію ближче до кордону.[1][2][3]

Паралельно було проведена реконструкція лінії ПЛ 400 кВ Мукачеве – Саболчбака, із встановленням у грозозахистні троси отповолоконного кабелю для забезпечення зв'язку оптичного телекомунікаційного зв'язку. Проект проводився Укренерго та угорським системним оператором MAVIR для організації передачі команд автоматики релейного захисту та протиаварійної автоматики, а також телекомунікацій та E-highway (Electronic Highway – мережа передачі даних операторів системи передачі ENTSO-E) в напрямку Угорщини.[4]

Проєкт реконструкції сегменту, переведення Угорщиною магістральної лінії 750 кВ на 400 кВ дозволить більш зручно експортувати власну електроенергію у східні райони країни із нових двох нових енергоблоків АЕС Пакш (2400 МВт нової потужності), які будує Росія із засекреченими на 30 років умовами контракту.[5]

Див. також

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.