Бурштинський енергоострів

Бурштинський енергоострів (інколи Бурштинський острів[1]) — умовна територія, на якій розташовані електричні мережі Бурштинської електростанції, разом з прилеглою до неї електромережею та власними споживачами електроенергії в межах Закарпатської і частково Івано-Франківської та Львівської областей. Бурштинський енергоострів, на відміну від решти електромереж України, під'єднаний до електромереж країн ЄС і дозволяє експортувати українську електроенергію за кордон.[2]

Історія

Реалізація програми інтеграції південно-західної частини ОЕС України, так званого «острова Бурштинської електростанції», в об'єднання енергосистем країн Європи UCTE здійснювалося НЕК «Укренерго». Розробка програми розпочалася в 1995 році спільно з європейськими енергосистемами та енергогенерувальною компанією ВАТ «Західенерго» і завершилась включенням «острова» на паралельну роботу з енергооб'єднанням UCTE 1 липня 2002 року.

Потужності

«Острів» утворює Бурштинська електростанція ВАТ «Західенерго» (Івано-Франківська обл.) разом з прилеглою до неї електромережею та власними споживачами електроенергії в межах Закарпатської, північного заходу Івано-Франківської та півня Львівської областей і охоплює територію площею 27 тис. км² з населенням близько 3 млн людей.

Покриття навантаження споживачів «острова» здійснюється, крім Бурштинської ТЕС, Калуською теплоелектроцентраллю (Івано-Франківська обл.) і Теребле-Ріцькою гідроелектростанцією (Закарпатська обл.), загальна наявна генерація яких оцінюється в 1950 МВт.

В «острові» сформовані електричні зв'язки з країнами UCTE, а також з Румунією на напрузі 220, 400 і 750 кВ, а саме:

У складі мережі «острова» задіяні сім ПС напругою 220 і 400 кВ сумарною трансформаторною потужністю 1800 МВА та автотрансформатор 750/330 кВ потужністю 1000 МВА на ПС 750 кВ Західноукраїнська. Довжина ЛЕП «острова» складає: 750 кВ — 209 км, 400 кВ — 340 км, 330 кВ — 42 км, 220 кВ — 600 км.

Досягнення

У ході реалізації програми модернізаціі об'єктів «острова» для доведення їх до стандартів UCTE і забезпечення надійності режиму паралельної роботи та належної якості, у тому числі рівня напруги в мережі впроваджено системи:

  • регулювання частоти та потужності на базі комп'ютеризованого центрального регулятора;
  • збору і передачі телеінформації та волоконно-оптичних ліній зв'язку, що забезпечило використання цифрових технологій, значно збільшило обсяги, швидкість і географію передачі телеінформації, а також інтегрувало частину телекомунікаційної мережі Західної ЕС в телекомунікаційну мережу країн енергооб'єднання UCTE;

а також встановлено:

  • апаратуру релейного захисту фірми Siemens;
  • три фази шунтувальних реакторів 750 кВ фірми АВВ на ПС 750 кВ «Західноукраїнська».

Реалізація цієї програми створила передумови для збереження позицій України на Європейському ринку електроенергії та нарощування експорту електроенергії, наблизила оснащеність електромережі засобами регулювання параметрів і автоматизації процесів до сучасного світового рівня, забезпечила належну якість електроенергії, а також підвищила надійність електропостачання споживачів регіональної енергосистеми, мінімізувала наслідки аварій завдяки можливості взаємодопомоги в аварійних ситуаціях.

Підготовка до паралельної роботи «острова» з UCTE і п'ятирічний досвід роботи в цьому режимі підтверджує належний стан обладнання і рівень оперативно-диспетчерського управління українською енергосистемою та високий професійний рівень українських енергетиків.

Станом на 2019 рік створені можливості транскордонного перетікання: Україна — Румунія (200 МВт), Румунія — Україна (200 МВт); Україна — Угорщина (455 МВт), Угорщина — Україна (450 МВт); Україна — Словаччина (400 МВт) та Словаччина — Україна (400 МВт)[3]. Технічна можливість перетікання Бурштинський енергоострів — країни ЄС складає 650 МВт (до 5700 млн кВт·год на рік)[3].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.