Палац Харитоненка

Кияни́цький пала́ц (Пала́ц Харито́ненка, Сади́ба Ліщи́нських) — маєток, садиба-палац підприємця і філантропа Івана Герасимовича Харитоненка. Розташований у селищі Кияниці (Сумський район, Сумська область).

Кияницький палац
(Палац Харитоненка)

51°04′21″ пн. ш. 34°54′26″ сх. д.
Країна  Україна
Розташування Сумська область
Сумський район,
селище Кияниця
Дата закінчення спорудження 1890
Стиль класицизм
Адреса селище Кияниця, Сумський район, Сумська область

Кияницький палац
(Палац Харитоненка)
Кияницький палац
(Палац Харитоненка) (Україна)

Палац двоповерховий, з оригінальною триповерховою вежею, прибудованою з тильного боку палацу. Головний фасад прикрашений ризалітом і вхідним портиком.

З історії маєтку

У 1866 р. найбагатіший мешканець Сум — підприємець Іван Харитоненко — купив собі землю в околиці села (тоді ще хутора) Кияниця, що за 30 км на північ від міста Суми, і 20 км від російсько-українського кордону. На ній він звів маєток та заклав парк (див. Кияницький парк). Палац збудований 1890 р. у класичному стилі; розташований він у західній частині Кияниці, на березі ставка, що на річці Олешні. Палац у Кияниці будувався на кошти Харитоненка, але після смерті Івана Герасимовича він перейшов до його племінниці. «Благоприобретенное имение мое Кияницу, доставшееся мне от разных лиц, со всеми пахотными и сенокосными землями, со свеклосахарным заводом, завещаю в полную собственность племяннице моей Марии Матвеевне Лещинской» — так було написано у заповіті Харитоненка.

Так Ліщинські стали власниками не лише маєтку з розкішним палацом, а й великого цукрового заводу, який колись був першим у цукровій імперії Харитоненків, адже саме цим підприємством у 1866 році Іван Герасимович Харитоненко розпочав будівництво серії великих буряко-цукрових заводів. В радянські часи завод було націоналізовано. Він пропрацював ще понад сім десятків років, але бурхливі 1990-ті стали роковими для цієї споруди. Тепер він повністю знищений і розібраний на будматеріали. Унікальна суперміцна цегла, виготовлена на заводі Асмолових, пішла на будівництво заміських будинків та дач. Але більше вражає не сам факт руйнації заводу, а те, що хтось із можновладців дозволив це варварське дійство — відкрите неприховане руйнування пам'ятки архітектури, що повинна охоронятись державою.

Парк, закладений наприкінці XIX ст, має площу 56 га. У ньому зростає понад 70 видів дерев та чагарників, серед який є екзотичні (наприклад гінкго білоба). А також у парку в ті далекі часи між селами Кияниця та Нова Січ було побудовано цегляний міст, що й понині зберігся, але є в аварійному стані і потребує негайного ремонту. Свого часу було зроблено ремонт флігеля, на березі ставка збудовано альтанку.

У радянські часи в маєтку розміщувалась туристична база.

Нині парк і маєток перебувають у підпорядкуванні Сумського національного аграрного університету.

Споруди палацу перебувають у дещо запущеному стані та поступово руйнуються. Кияницький палац потребує ремонту і реставрації.

Галерея

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.