Палац і фортеця
«Палац і фортеця» — радянський кінофільм 1924 року режисера Олександра Івановського, сюжет заснований на реальній історії Михайла Бейдемана, за романом Ольги Форш «Одягнені каменем» і повісті Павла Щоголєва «Таємничий в'язень».
Палац і фортеця | |
|---|---|
| рос. Дворец и крепость | |
 | |
| Жанр |
драма історичний біографічний |
| Режисер | Олександр Івановський |
| Сценарист |
Ольга Форш Павло Щоголєв |
| У головних ролях |
Євген Бороніхін Юрій Корвін-Круковський |
| Оператор |
Віктор Гласс Іван Фролов |
| Художник |
Борис Реріх Володимир Щуко |
| Кінокомпанія | "Совкіно" (Ленінград) |
| Тривалість | 58 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1924 |
| IMDb | ID 0014009 |
Сюжет
Про долю Михайла Бейдемана, якого, без суду і слідства, лише одним наказом Олександра II, у віці 21 року, ув'язнили в Петропавлівській фортеці, де він провів більше двадцяти років.
Початкові титри: «У стінах Петропавлівської фортеці тужать вороги російського самодержавства, а на іншому березі Неви красується Зимовий палац…».
Недалеко в маленькій квартирці зі своєю матінкою і сестрами живе юнкер Бейдеман, закоханий у Віру — дочку багатого поміщика Лагутіна, руки якої домагається і князь Куракін. У цей час народовольці підривають карету з царем, і влада влаштовує облаву на супротивників самодержавства. І наступні двадцять років Бейдеман проведе в стінах Петропавлівської фортеці. Постарілого, практично втратившого розум, його звільняють з катівень фортеці, але Бейдеман просто не в змозі це усвідомити. Випадкова зустріч з Вірою стає кінцем для обох колишніх закоханих — вони ледь впізнають один одного, і ошелешені несподіваним побаченням, вмирають.
У ролях
- Євген Бороніхін — Михайло Бейдеман
- Юрій Корвін-Круковський — Лагутін, поміщик
- Олена Хмелевська — Віра Лагутіна, дочка поміщика
- Марія Юр'єва — мати Бейдемана
- Сергій Шишко — Сергій Нечаєв
- Геннадій Мічурін — Дмитро Каракозов
- Леонід Добровольський — Олександр II
- Яків Малютін — Олександр III
- Надія Комаровська — Марія Олександрівна, імператриця
- Микола Шмідтгоф — князь Гагарін
- Кіндрат Яковлєв — граф Муравйов
- Олександр Любош — граф Ігнатьєв
- Аркадій Борисоглєбський — граф Шувалов
- Петро Андрієвський — комендант
- Петро Кузнєцов — доглядач
- Олена Туманська — Марфа
- Олексій Горюшин — Петро, наречений Марфи
- Раїса Мамонтова — Вікторина, сестра Бейдмана
- Дмитро Сергєєв-Черкасов — Палісадов, священик
- Михайло Романов — в'язень
- Володимир Ромашков — швейцар
- Сергій Васильєв — епізод
- Едуард Іогансон — епізод
- Олексій Масєєв — епізод
- С. Лаврова — фрейліна Долгорукова
- Олексій Сисоєв — князь Долгоруков
Знімальна група
- Режисер — Олександр Івановський
- Сценаристи — Ольга Форш, Павло Щоголєв
- Оператори — Віктор Гласс, Іван Фролов
- Художники — Борис Реріх, Володимир Щуко