Пал та Нап

Пал та Нап (грец. Πάλους... Νάπας) — за Діодором[1] міфічні сини першопращура Скіфа, онуки Зевса та змієдіви. Епоніми палів та напів відповідно.

Ймовірно, що існування у скіфській міфології двох братів-епонімів могло бути:

• скіфським варіантом індоєвропейських міфів про братів-близнюків, у якому відображалися «… стародавні соціальні членування і супутня їм символічна класифікація…»;[2]
• відлунням процесу формування етносу скіфів, а саме процесу, у якому «…будь-яке підкорене плем'я отримує у структурі суспільства статус нижчої соціальної категорії; приклади такої ситуації в давнину відомі… є певні підстави припускати наявність його і у Скіфії…»[3]

"Саме версія Діодора найбільш наочно підтверджує правомірність віднесення скіфської фольклорної традиції до категорії ранньоісторичних описів, в яких й зберігається „космологізм“ погляду на світ, й зароджується інтерес до подальшої „історії“, причому поєднання першого і другого може спостерігатися в межах одного тексту, вони пов'язані між собою „генеалогічним“ (і в сюжетному, і в гносеологічному сенсі) зв’язком. Ці описи скіфської традиції малюють й картину побудови космосу, й панораму „сьогоднішньої“ Скіфії з її географічними реаліями та орієнтирами, етногеографією, соціально-політичною організацією тощо…»[4]

Окремо слід зазначити, що власне цей варіант скіфського етнополітичного міфу (про походження скіфів від братів Пала та Напа) відомий лише з часів пізнього елінізму (до речі, як і відомі наразі похідні від цих основ скіфські топоніми й антропоніми), за часів існування Тавроскіфії.