Пам'ятний знак для екіпажів дирижаблів
Пам'ятний знак для екіпажів дирижаблів (нім. Erinnerungsabzeichen für die Besatzung der Luftschiffe) — військова нагорода Веймарської республіки, заснована 1 серпня 1920 року імперським військовим міністром Отто Гесслером.
Опис
Знак мав форму овального вінка, нижня частина якого складалась з дубового листя, обв'язаного стрічкою, а верхня — з лаврового листя, вгорі якого розташовані 3 петлі зі стрічки. По довжині вінка зображений цепелін. На знаках для екіпажів дирижаблів морської авіації над петлями була зображена імперська корона.
Умови нагородження
Знак вручали членам екіпажів дирижаблів незалежно від звання, які під час Першої світової війни прослужили на військових дирижаблях 1 рік (термін зараховувався безперервно і міг включати період неактивної служби та відпустки) або отримали під час служби поранення чи постраждали внаслідок нещасного випадку. Знак носили на лівому боці грудей, нижче Залізного хреста 1-го класу.
У зв'язку із скрутним фінансовим становищем Веймарської республіки нагороджений мав придбати відзнаку за власні кошти.
Література
- Heeres-Verordnungsblatt. 2. Jahrgang, Berlin, den 21. August 1920, Nr. 54, S. 741–742, Ziffer 1005.
- Kurt-Gerhard Klietmann: Deutsche Auszeichnungen. Band 2: Deutsches Reich: 1871–1945. Die Ordens-Sammlung, Berlin 1971.