Пам'ятник Іванові Франку (Одеса)

Встановлено в грудні 2006 року на краю зеленої зони Олександрівського проспекту і Успенської вулиці[1]. Іван Франко неодноразово бував в Одесі, тут в 1900 році він проходив курс лікування. Монумент був відкритий в честь 150-річчя письменника[2].

Скульптор - Борис Румянцев, архітектор - Микита Румянцев. Бронзовий пам'ятник було відлито Київським творчо-виробничим комбінатом «Художник». Висота пам'ятника без постаменту 3,02 м[2][3].

На урочистому заході з нагоди відкриття монумента в Одесі були присутні представники міської ради та обласної державної адміністрації, просвітницьких і громадських організацій, національно-культурних товариств[3].

Почесний гість церемонії відкриття, член Національної спілки письменників України поет Дмитро Павличко[3]:

Дуже високо оцінюю цей момент. Я вважаю, що з приходом Франка в Одесу тут обов'язково повіє європейським вітром. Це великий знак не лише український, а й європейський для цього міста

В ході урочистих заходів офіційно було відзначено, що[4]:

Зведення пам'ятника Івану Франку в Одесі - подія великого значення для всієї України. Такого красивого пам'ятника Каменяреві немає навіть в Києві, він з'явився в місті, де також жили і творили Пушкін, Іван Вазов, Христо Ботев, Адам Міцкевич та інші видатні митці багатьох народів. Для нас Іван Франко великий громадянин всієї Європи, видатний український літературний і політичний геній, який прокладав шлях до соціальної справедливості, вів свій народ до відродження державності. Те, що нині відбувається в Одесі, безумовно, допомагає всім українцям відчути велич своєї нації

Монумент є першим на півдні України пам'ятником відомому українському письменнику і діячеві Іванові Франку, до відкриття пам'ятника на його честь в Одесі була названа одна з міських вулиць і бібліотека. Пам'ятник урочисто відкрили Голова Одеської обласної державної адміністрації Іван Плачков, перший заступник Одеського міського голови Анатолій Ворохаєв і поет Дмитро Павличко. В ході урочистих заходів було покладено квіти представникам влади, митрополитом Одеським і Ізмаїльським УПЦ, священиками УАПЦ, РКЦ, УГКЦ, УПЦ КП[3].