Національна спілка письменників України
Націона́льна спі́лка письме́нників Украї́ни (НСПУ) — добровільна творча організація професійних літераторів України: поетів, прозаїків, драматургів, критиків і перекладачів.
 Маєток Лібермана, в якому розташований головний осідок НСПУ Маєток Лібермана, в якому розташований головний осідок НСПУ | |
| Дата заснування | 1934 |
|---|---|
| Голова | Сидоржевський Михайло Олексійович |
| Адреса | м. Київ, вул. Банкова, 2 |
| Офіційний сайт | nspu.com.ua |
 Національна спілка письменників України у Вікісховищі | |
НСПУ має власне книжкове видавництво — «Український письменник» (раніше — «Радянський письменник»).
Історія
Передвоєнна доба
Створена 16 червня — 12 серпня 1934 у Києві на I Всеукраїнському з'їзді радянських письменників як Спілка радянських письменників України — складова частина Спілки письменників СРСР, створеної того ж року.
Підставою для створення Спілок письменників України та СРСР була постанова ЦК ВКП(б) від 23 квітня 1932 «Про перебудову літературно-художніх організацій». За цією постановою, ліквідовано всі літературні організації, які натоді ще існували (в Україні — ВУСПП, «Плуг», «Молодняк», «Західна Україна»), і був створений підготовний комітет для організації єдиної Спілки письменників СРСР і відповідні республіканські комітети. Спілки письменників союзних республік входили як підрядні до СП СРСР.
Статут СП СРСР зобов'язував радянських письменників до активної участі в соціалістичному будівництві і підпорядкування політиці комуністичної партії. Статут визначав і єдино дозволений для радянської літератури творчий метод — соціалістичний реалізм, в основу якого покладено засади «партійності та народності».
Найвищим органом СПУ (НСПУ) є з'їзди, які довгий час відбувалися нерегулярно, а почавши з 5-го (1966), скликалися за зразком партійних з'їздів раз на 5 років. З'їзд обирає правління НСПУ, яке виділяє з себе для керівництва поточною роботою раду, правління та секретаріат на чолі з головою правління.
У більших обласних центрах є місцеві літературні організації. При президії СПУ працюють комісії поезії, прози, драматургії, перекладів тощо.
Число членів СРПУ на час її оформлення (1934) внаслідок терору початку 1930-х становило ледве 206 осіб, 1943 їх було 250.
Під час Німецько-радянської війни
У липні-серпні 1941 року основна частина співробітників Спілки письменників України прибула в Уфу. Максим Рильський, Юрій Яновський, Іван Кочерга, Петро Панч, Натан Рибак на евакуації брали активну участь в організації видання творів українських письменників в серії «Фронт і тил», у випуску літературних газети та журналу українською мовою[1]. У січні 1943 року мало не всі українські письменники були в Уфі. Приїзд не був випадковим. Тут відбувся урочистий пленум Спілки письменників України, присвячений 25-річчю радянської влади в республіці. З'їжджалися з усіх фронтів письменники-фронтовики, з партизанських загонів, з далеких і близьких міст[2].
Під час німецької окупації в липні 1941 р. на території дистрикту Галичина у Львові було створено альтернативну Спілку українських письменників, яку очолив Василь Пачовський. Його заступником був Микола Матіїв-Мельник[3], а згідно з іншими джерелами, його заступниками були Я. Цурковський і Р. Єндик[4]. У жовтні 1941 р. діяльність Спілки було поширено на терени Райхскомісаріату Україна, де київське відділення очолила О. Теліга. Однак за 2 місяці, після арешту членів редакції «Українського слова» (І. Рогач, І. Ірлявський, О. Теліга, О. Кандиба-Ольжич), діяльність Спілки в Райхскомісаріаті було припинено, тоді як в Галичині вона існувала до 1944 р. і була підпорядкована УЦК.
Повоєнна доба
На II з'їзді СРПУ (6—12 грудня 1948) у доповіді Олександра Корнійчука була названа кількість членів Спілки — 263.
На час III з'їзду (27 жовтня — 1 грудня 1954) СНПУ нараховувала 323 члени і 35 кандидатів.
У 1958 число членів СРПУ становило 500.
IV з'їзд (10-14 березня 1959) перейменував СРПУ на Спілку письменників України. З'їзд нарахував 534 члени СПУ.
V з'їзд (16—19 листопада 1966) — 770 членів
VI (18—21 травня 1971) — 858 членів
VII (14—16 квітня 1976) — 922 члени
VIII (7—9 квітня 1981) — 1009 членів
IX (5—7 червня 1986) — 1095 членів.
СПУ мало власні друковані органи: «Літературна Україна», «Вітчизна», «Жовтень», «Прапор»; спільно з Українським товариством дружби і культурного зв'язку з зарубіжними країнами — «Всесвіт», а з Інститутом літератури імені Тараса Шевченка — «Радянське літературознавство»; російською мовою — «Радуга».
Комуністична партія здійснювала керівництво СПУ через свій партійний комітет у ній. Дедалі більшу роль у керівництві СПУ відігравав КҐБ. 1971 на посаду секретаря президії СПУ «обрали» українського письменника та публіциста Івана Солдатенка, на VII з'їзді (1976) його замінив Полікарп Шабатин.
На межі 1980-х і 1990-х Спілка письменників України була центром національно-визвольної боротьби, у середовищі українського письменства започатковувалися Народний Рух України, «Просвіта» та «Меморіал».
Доба незалежності
Х з'їзд (16—19 квітня 1991) був перейменований на I з'їзд СПУ, що повинно було свідчити про відокремлення від СП СРСР і початок самостійного існування.
II (XI) з'їзд пройшов у листопаді 1996. На ньому Група письменників вийшли з СПУ і 1997 року утворили Асоціацію українських письменників. Причиною виходу було позастатутне (на думку частини членів) обрання Юрія Мушкетика головою правління СПУ на третій строк.
8 квітня 2016 ухвалою правління НСПУ Микола Славинський затверджений на посаду директора видавництва «Український письменник».[5]
Голови спілки
За час існування СРПУ-СПУ-НСПУ очолювали:[6]
- Іван Кулик (1934—1935)
- Антон Сенченко (1935—1936)
- Колегіальне управління в складі С. Л. Червоного, Івана Микитенка, Олександра Корнійчука, Петра Панча, Івана Кириленка (1936)[7]
- Іван Микитенко (1936—1937)
- Олександр Корнійчук (1938—1941 і 1946—1953)
- Пачовський Василь — голова Спілки українських письменників на території дистрикту Галичина (1941—1942)
- ? — голова Спілки українських письменників на території дистрикту Галичина (1942—1944)
- Олена Теліга 1941—1942 — створила і очолила Київське відділення Спілки українських письменників
- Максим Рильський (1943—1946)
- Микола Бажан (1953—1959)
- Олесь Гончар (1959—1971)
- Юрій Смолич (1971—1973)
- Василь Козаченко (1973—1978)
- Павло Загребельний (1979—1986)
- Юрій Мушкетик (1986—2001)
- Володимир Яворівський (2001—2011)
- Баранов Віктор Федорович (2011—2014)
- Божко Олександр Іванович (2014, в. о.)
- Сидоржевський Михайло Олексійович (з 29.11.2014)
Обласні організації
Обласні організації НСПУ — структурні підрозділи НСПУ в областях України та Київська міська організація.
| Назва | Прізвище, ім'я та по батькові голови | Засновано | Фото | Адреса |
|---|---|---|---|---|
| Вінницька обласна | Вітковський Вадим Миколайович | 1970[8] | Вул. Соборна, 72, к. 205, Вінниця, 21050 | |
| Волинська обласна | Ляснюк Ольга Леонтіївна | Вул. Лесі Українки, 9, Луцьк 43016 | ||
| Дніпропетровська обласна | Луценко Володимир Антонович | просп. Д. Яворницького, 18, Дніпро, 49027 | ||
| Донецька обласна | Кущ Павло Вікторович | У 1924, як спілка пролетарських письменників Донбасу «Забой» | бульв. Пушкіна, 30а, Донецьк, 83050. На цей час приміщення зайнято СП ДНР. | |
| Житомирська обласна | Пасічник Михайло Павлович | Майдан, 12, Житомир, 10000 | ||
| Закарпатська обласна | Густі Василь Петрович | Вул. Жупанатська, 3, Ужгород, 88000 | ||
| Запорізька обласна | Стадніченко Ольга Олександрівна[9][10] | просп. Соборний, 162, оф. 162, Запоріжжя, 69000 | ||
| Івано-Франківська обласна | Бреславська-Кемінь Світлана Володимирівна | 1971 | Вул. Т. Шевченка, 95, Ів.-Франківськ, 76000 | |
| Київська міська | Даниленко Володимир Григорович |  Маєток Лібермана | Вул. Банкова, 2, м. Київ, 01601
у цьому ж будинку розташовано й головний осідок Спілки письменників України | |
| Київська обласна | Гай Анатолій Іванович | бульв. 50-річчя Перемоги, 137, кв. 49, Біла Церква, 09100 | ||
| Кіровоградська обласна | Бондар Василь Васильович | 1984[11] | Вул. В'ячеслава Чорновола, 29, Кропивницький-22 25 022 | |
| Кримська | Бушняк Володимир Степанович | Вул. Гоголя, 14, Сімферополь, 95000 | ||
| Луганська обласна | Неживий Олексій Іванович | Вул. Лермонтова, 1б, Луганськ, 91022 | ||
| Львівська обласна | Гургула Ігор Васильович | Вул. С. Крушельницької, 17, м. Львів, 79000 | ||
| Миколаївська обласна | Марущак Віра Іванівна | 1974 | Вул. Нікольська, 46, 3 під'їзд, к. 2, Миколаїв, 54001 | |
| Одеська обласна | Дмитрієв Сергій Вікторович | пл. Бориса Деревʼянка,1. Шостий поверх, кабінет 608. Одеса, 65072 | ||
| Полтавська обласна | Кірячок Наталія Василівна | 1956[12] | Соборний майдан, 15, Полтава, 36020 | |
| Рівненська обласна | Баковецька Ірина Володимирівна | 1986 | Вул. С. Петлюри, 1, Рівне, 33000 | |
| Сумська обласна | Вертіль Олександр Васильович | Вул. Сумсько-Київських дивізій, 48/1, Суми, 40024 | ||
| Тернопільська обласна | Смик Олександр Іванович — від 5 липня 2015[13] | 28 лютого 1984 |  Адвокатська канцелярія Северина Даниловича | Вул. Кардинала Й. Сліпого, 3, Тернопіль, 46001 |
| Харківська обласна | Стожук Анатолій Петрович |  Маєток на Чернишевській, 59 | Вул. Чернишевського, 59, Харків, 61002 | |
| Херсонська обласна | Загороднюк Василь Степанович | пр. Ушакова, 16, Херсон, 73000 | ||
| Хмельницька обласна | Маліш Петро Іванович | Вул. Підгірна, 16, Хмельницький, 29000 | ||
| Черкаська обласна | Поліщук Володимир Трохимович |  | Вул. Хрещатик, 219, Черкаси, 18000 | |
| Чернівецька обласна | Довгий Василь Манолійович | Вул. Ончула, 4, Чернівці, 58000 | ||
| Чернігівська обласна | Баран Ганна Василівна (з грудня 2016) | Вул. Івана Мазепи, 37-а, кв. 6, Чернігів, 14017 | ||
Члени спілки
3 грудня 2015 відбулося чергове засідання Правління НСПУ, на якому було оголошено, що членами спілки є 1973 особи, з яких 110 мешкають за межами України. Письменницькі організації Донеччини та Луганщини функціонують на територіях, підконтрольних українському урядові.
- Списки членів НСПУ див. у статтях про Обласні організації НСПУ
- Див. також Категорія:Члени НСПУ
Майно спілки
Кабінет Міністрів України Постановою № 1058 від 10 липня 1998 року, передав у власність творчим спілкам України нерухоме майно творчих спілок колишнього СРСР, яке станом на 24 серпня 1991 року згідно з правоустановчими документами, перебувало у віданні творчих спілок колишнього СРСР або у володінні відповідних республіканських структур. В означеній постанові Кабінет Міністрів України наголошувалося: «приміщення, які входять до складу зазначеного нерухомого майна, надаються творчим спілкам України для здійснення ними статутних завдань без права передачі в оренду». У перелік розташованих на території України підприємств, установ та організацій творчих спілок колишнього СРСР увійшли наступні будинки й споруди, які передано у власність Національної спілки письменників України в особі Дирекції управління майном (ДУМ):[14]
- Будинок літераторів Українського відділення Літературного фонду СРСР, м. Київ, вул. Банкова, 2 (2192 кв. м.) — колишній особняк купця Лібермана, унікальна перлина архітектури XIX століття, що був збудований відомим архітектором Володимиром Ніколаєвим. У радянські часи його було занесено до переліку пам'яток історії та архітектури. Нині — включено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України зі статусом місцевого значення. З 1950-х ця споруда була й лишається головним офісом і символом Національної спілки письменників України.
- Будинок творчості письменників Українського відділення Літературного фонду СРСР, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, 1 (7000 кв. м.).
- Будинок творчості письменників «Коктебель» Спілки письменників СРСР, АРК, смт. Коктебель, вул. Леніна 110 (7000 кв. м.).
- Будинок творчості письменників імені А. П. Чехова Спілки письменників СРСР, м. Ялта, вул. Манагарова, 7 (4500 кв. м.).
- Лікувальний пансіонат «Нафтуся» Літературного фонду СРСР, Львівська область, м. Трускавець, вул. Бориславська, 15 (700 кв. м.).
- Будинок творчості письменників українського відділення Літературного фонду СРСР, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111 (323 кв. м.).
- Будинок українського відділення Літературного фонду СРСР, м. Харків, вул. Чернишевського, 59 (500 кв. м.).
- Цілісний майновий комплекс будинку творчості письменників України у м. Львові, вул. Крушельницької, 17 (500 кв. м.).
- Видавництво «Український письменник», м. Київ, вул. Гончара, 52 (1500 кв. м.).
- Поліклініка українського відділення Літературного фонду СРСР, м. Київ, вул. Рейтарська, 15 (1200 кв. м.).
- Споруда Дирекції управління майном (ДУМ) колишнього Літературного фонду СРСР, м. Київ, вул. Суворова, 3 (345 кв. м.) — підприємство, на балансі якого, згідно з його Статутом юридичної особи, мають бути вище вказані об'єкти, які воно повинно використовувати в комерційних цілях на користь Спілки для забезпечення її статутної діяльності.
Загальна площа нерухомості, передана НСПУ в особі ДУМу, складала понад 20 000 кв. м[14].
Див. також
Примітки
- Побратимы [Текст] // Узиков Ю. Уфимских улиц имена. — Уфа: Уфимский полиграфкомбинат, 2007. — С. 222—223.
- http://www.hrono.ru/biograf/bio_we/vasilevska_vl.php
- http://www.galychyna.if.ua/publication/ukrainism/iomu-bolila-ukrajina/
- http://map.lviv.ua/statti/luckij5.html
- Тетяна Череп-Пероганич (6 червня 2016). Микола Славинський: «Мрію перетворити „Український письменник” на потужний спілчанський видавничий центр». Жінка-УКРАЇНКА. Процитовано 18 червня 2016.
- http://litgazeta.com.ua/articles/do-yuvileyu-natsionalnoyi-spilky-pysmennykiv-ukrayiny/
- Єфіменко Г. Г. Національно-культурна політика ВКП(б) щодо Радянської України (1932—1938). — К.: Інститут історії України, 2001. — 304 с.
- Про нас. www.krasnoslov.narod.ru. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 30 липня 2012.
- Доцентка ЗНУ очолила запорізький осередок Спілки письменників України. 1news.zp.ua. Процитовано 22 червня 2020.
- Стадніченко Ольга Олександрівна. Запорізький національний університет. Процитовано 22 червня 2020.
- Обласна організація НСПУ. www.lib.kr.ua. Процитовано 30 липня 2012.
- Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 726
- Чергова вершина Олександра Смика / б. а. // Нова Тернопільська газета. — 2015. — № 25 (8-14 лип.). — С. 6.
Олександр Смик очолив Тернопільську організацію спілки письменників // Компас-інфо, 7 липня 2015 - Відкрита Заява Правління Київської організації НСПУ | Четверта Хвиля 27 лютого 2019
Посилання
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Письменники Радянської України. 1917—1987: Бібліографічний довідник. — К., 1988.
- Письменники України: Бібліографічний довідник / Упоряд. В. П. Павловська та ін. — К.: Укр. письменник, 2006. — 514 с.