Пандемія (настільна гра)

Pandemic - це кооперативна настільна гра, розроблена Меттом Лікоком і вперше опублікована Z-Man Games у США у 2008 році . [1] Пандемія заснована на передумові, що у світі спалахнули чотири захворювання, кожне з яких загрожує знищити регіон. У гру можуть грати два-чотири гравці, кожен з яких грає одну з семи можливих ролей: диспетчер, доктор, вчений, дослідник, експерт з операцій, планувальник надзвичайних ситуацій або карантинний фахівець. Мета гри полягає у тому, щоб за допомогою об'єднаних зусиль усіх гравців виявити всі чотири вакцини, для кожної хвороби, до того часу коли настане одна з умов програшу гри.

Пандемія (настільна гра)
Дизайнер Метт Лікок
Ілюстратор Джошуа Каппель (графіка та ілюстрація), Регіс Мулун (живопис на обкладинці), Кріс Кілліямс (видання 2013 р.)
Видавець
  • Z-Man Games (США)
  • Κάισσα (Греція)
  • Hobby Japan (Японія)
  • Filosofia (Франція)
Дата випуску 2008 (2008)
Тип гри
Кількість гравців
  • 2–4
  • (5 з доповненням На межі)
  • (1–6 з доповненням В лабораторії)
Час підготовки до гри 10 хв
Час гри 45 хв

Три розширення, Пандемія: на межі, Пандемія: в лабораторії, і Пандемія: надзвичайний стан, спільно розроблені Меттом Лікоком і Томом Леманном, кожне додає кілька нових ролей та спеціальних подій, а також коригує правила, таким чином, аби дозволити грати 5 гравця або грати в декількох командах. Крім того, додано кілька розширень правил, які називаються "наборами викликів". [2]

Пандемія вважається однією з найуспішніших кооперативних настільних ігор що досягла продажів на основному ринку та суміщує тип глибокої стратегії, запропонованої попередніми кооперативними іграми, такими як Arkham Horror, у гру, яку за невеликий час може зіграти багато гравців. [3]

Поряд із розширеннями було випущено декілька спинофонів, які є самостійними іграми. Найбільший спіноф Пандемія Спадщина: 1 сезон, що додає поточну сюжетну лінію та постійні зміни в грі, вже деякий час високо оцінюється вебсайтом Board Game Geek у рейтингу настільних ігор. [4] [5]

Лікок почав розробляти гру у 2004 році, коли зрозумів, що змагальні настільні ігри шкодять його стосункам із дружиною; він розробляв гру беручи за основи для механік події спалаху ГРВІ 2002–2004 років. [6]

Також видавництвом Aconyte Books буде опубліковано роман по грі, написаний Амандою Бріджмен.

Ігровий процес
Підготовка до ігрової сесії
Гра в процесі

Завдання Пандемії полягає в тому, аби гравці, у своїх випадково вибраних ролях, працювали спільно, щоб зупинити поширення чотирьох захворювань [7] та вилікувати їх до появи пандемії. [8] Гра складається з ігрової дошки, що являє собою мережу, що з'єднує 48 міст на карті світу(в українській версії на карті замість Москви - Київ), дві колоди карт (картки гравців та картки зараження), 96 кубиків (по 24 кубики на один з чотирьох кольорів) де кожен колір символізує одну з чотирьох хвороб, шість дослідницьких станцій, і фігурки гравців. Карти гравця містять картки з назвою кожного міста (тими самими що й на дошці); Картки подій, які можна грати в будь-який час (крім деяких подій у доповненнях) для створення корисних дій; та епідемічні картки. Карти інфекції складаються з однієї картки для кожного міста на дошці та кольору захворювання, яке розпочнеться там. На початку гри картки з інфекціями випадковим чином складаються для заповнення дошки інфекціями, розміром від 1 до 3 кубів для кількох міст. Гравці починають гру в Атланті, в будинку Центра контролю захворювань, їм надається випадкова роль, а кількість карт гравців залежить від кількості гравців.

У свій хід гравець може здійснити до 4 дій, що складаються з будь-якої комбінації з 8 можливих дій (для деяких з них потрібні карти, включаючи лікування). Після виконання своїх дій гравець бере дві картки Гравця, зменшуючи кількість наявних в руці карт до семи, якщо це необхідно. [8] Якщо будь-яка, з взятих, карта - це епідемічна карта, гравець переміщує маркер швидкості зараження на одну клітинку вперед, витягує карту з нижньої частини колоди інфекції та розміщує три кубики в місті відповідному карті, кладе цю карту в купу скидання карт зараження, перемішує повторно кучу скидання, і поміщає її на вершину колоди інфекції (так що тільки що витягнуті картки незабаром знову з’являться, якщо незабаром не з’явиться ще одна Епідемія). Після того як дві картки Гравця(Епідемія чи інша) розкриваються, відкривається ряд карт зараження (кількість цих карт збільшується протягом гри та відповідає маркеру швидкості зараження), а по одному кубу вказаного кольору розміщується на кожному взятому місті. Якщо в місті вже є три кубики хвороби і потрібно додати ще один куб, виникає спалах, то кожне місто, пов’язане з містом де виник спалах, отримує один куб такого кольору. Це може створити ланцюгову реакцію у багатьох містах, якщо кілька з них вже мають три кубики хвороби. Після того, як інфекції будуть вилікувані, гравець зліва має ходити.

Гра закінчена, якщо гравці або виграють (виявивши ліки проти усіх чотирьох захворювань), або програють (якщо в містах на карті з'явилось 8 спалахів хвороб, або не вистачає кубиків хвороби будь-якого кольору, або скінчилися картки Гравця).

Задля перемоги в грі, гравцям надаються ролі які дозволяють їм частково змінювати вищезазначені правила. П'ять ролей були представлені з оригінальною основною грою, у другому виданні їх стало сім, також розширенням гри були додані додаткові ролі. Наприклад, медик здатний вилікувати (прибрати) всі кубики в місті однією дією або, якщо знайдено ліки проти однієї з чотирьох хвороб, він може видалити кубики цього кольору в місті, в якому він знаходиться, навіть не витрачаючи жодної дії, тоді як вченому потрібно лише чотири картки одного кольору, щоб виявити ліки (замість 5). Гравцям також допомагають картки Подій, які дозволяють проводити подібні одноразові дії, такі як безпосереднє видалення кількох кубиків хвороби або негайне будівництво дослідницької станції.

Зовнішні посилання
  1. Pandemic. BoardGameGeek.
  2. Pandemic:OTB. Архів оригіналу за 2 серпня 2009. Процитовано 3 липня 2009.
  3. Chabris, Christopher (10 квітня 2015). The Rise of Cooperative Games. The Wall Street Journal. Процитовано 10 квітня 2015.
  4. Hune-Brown, Nicholas (25 серпня 2016). This Man Will Change the Way You Play Board Games. Slate. Процитовано 29 вересня 2016.
  5. Anderson, Nate (12 березня 2016). Pandemic Legacy is the best board game ever—but is it 'fun?'. Ars Technica. Процитовано 1 жовтня 2016.
  6. Leacock, Matt (25 березня 2020). No Single Player Can Win This Board Game. It’s Called Pandemic.. The New York Times. Процитовано 2 квітня 2020.
  7. Ihnat, Gwen (28 вересня 2017). Break free from the screen: The best card and board games for your kids. The A.V. Club. Процитовано 29 вересня 2017.
  8. (20140113) Pandemic rulebook. Архів оригіналу за 13 січня 2014.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.