Панін Віктор Микитович
Граф Віктор Микитович Панін (рос. Ви́ктор Ники́тич Па́нин, нар. 23 березня 1801, Москва - пом. 1 квітня 1874, Ніцца) - російський державний діяч, міністр юстицій (1841-1862).
Віктор Панін | |
---|---|
Віктор Панін, 1889 рік | |
Міністр юстицій Російської імперії | |
1841 — 1862 | |
Народився |
23 березня 1801 , Москва, Російська імперія |
Помер |
1 квітня 1874 (73 роки) , Ніцца |
Відомий як | державний діяч, політик |
Країна | Російська імперія |
Національність | росіянин |
Батько | Граф Панін Микита Петрович |
Мати | Орлова Софія Володимирівна |
У шлюбі з | Тізенгаузен Наталя Павлівна |
Діти | Ольга, Євгенія, Леонілла, Володимир та Наталя |
Нагороди | |
Життєпис
Молодший син віце-канцлера графа Микити Петровича Паніна від шлюбу з Софією Володимирівною Орловою, дочкою графа Володимира Григоровича Орлова. Народився в Москві, де тимчасово проживав його батько, який перебував в опалі останнім часом царювання Павла I. Перші роки дитинства провів здебільшого в садибі Дугіна (у Смоленській губернії). Виховувався під безпосереднім наглядом своїх батьків і гувернера вчителя, німця Бютгера, під керівництвом якого був настільки добре підготовлений, що витримав іспит в Московському університеті в 1819 році. Витримав іспит в тому ж році він вступив на службу в колегію закордонних справ.
Згадується у Веліжській справі, зокрема і його стараннями, як адвоката, у 1831 році, перед Урядовим Сенатом були пізніше звільнені рішенням Державного Снату звинувачені у вчинені викрадення і ритуального вбивства трьохрічного Федoра Ємельянова 23 квітня 1823 року.
Був активним супротивником скасування тілесних покарань і кріпацтва в Російській імперії.