Паоло Кастелліні

Народився 25 березня 1979 року в місті Брешія. Вихованець футбольної школи клубу «Кремонезе». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1996 року в основній команді того ж клубу, в якій провів чотири сезони, взявши участь у 64 матчах чемпіонату. У першому ж сезоні в клубі Паоло вилетів з командою в Серію С1, потім допоміг клубу повернутися, але через рік ще раз опинився в третьому італійському дивізіоні.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Торіно», до складу якого приєднався влітку 2000 року. У новій команді Кастелліні відразу став гравцем основного складу клубу і у першому ж сезоні допоміг команді виграти Серію Б та вийти до вищого дивізіону країни. 26 серпня 2001 року футболіст дебютував у Серії А у матчі з «Удінезе», який завершився внічию 2:2. Паоло провів у туринському клубі ще два з половиною сезони, після чого перейшов у «Брешію» на правах піврічної оренди.

Влітку 2004 року у Кастелліні закінчився контракт, і він у статусі вільного агента переїхав до Іспанії, в клуб «Реал Бетіс», підписавши 5-річний контракт[1]. Італієць планувався як заміна ветерана клубу Луїса Фернандеса, проте молодий футболіст не зміг витіснити більш досвідченого зі складу. До того ж Паоло довгий час не виступав через травму — розрив зв'язок в колінному суглобі. В результаті цього захисник провів у клубі за два сезони менше 20 ігор[2]. 1 листопада 2005 року Кастелліні провів найкращий матч за клуб: завдяки його передачі був забитий гол, який приніс севільцям перемогу 1:0 над «Челсі» в Лізі чемпіонів[3]. 24 червня 2006 року «Бетіс» розірвав контракт з Паоло[4].

У 2006 році Кастелліні перейшов до «Парми», підписавши контракт на 4 роки. Футболіст відразу став гравцем стартового складу і в сезоні 2008/09 зміг подолати позначку в 100 матчів за клуб.

26 серпня 2010 року Паоло був орендований «Ромою» з пріоритетним правом викупу контракту гравця[5][6]. Римський клуб випередив «Мілан», який теж був зацікавлений у футболісті[7]. У складі «джалороссі» футболіст планувався як заміна Йона Арне Ріїсе[2]. 11 вересня він дебютував у складі клубу в матчі з «Кальярі», але вже на 13-й хвилині покинув поле через травму[8]. В результаті за сезон у складі «вовків» Кастелліні зіграв лише 12 матчів у всіх турнірах.

24 червня 2011 року він відправився в оренду до «Сампдорії»[9], якій допоміг повернутись до Серії А, після чого 9 липня 2012 року підписав з генуезцями повноцінний контракт в рамках переходу француза Жонатана Бьябьяні у зворотному напрямку[10]. Втім у вищому дивізіоні Кастелліні майже не грав, провівши за півтора роки лише 8 ігор і у січні 2014 року перейшов у «Ліворно»[11], зігравши до кінця сезону 15 матчів у Серії А, які стали останніми для Паоло у вищому дивізіоні країни.

5 грудня 2014 року на правах вільного агента перейшов у «Кремонезе»[12], зігравши 23 матчі у Лега Про, третьому за рівнем дивізіоні Італії, після чого 18 серпня 2015 року він повернувся до «Брешії» після 11 років[13][14], провівши з нею сезон 2015/16 у Серії Б, після чого завершив ігрову кар'єру.

1998 року дебютував у складі юнацької збірної Італії (U-20), загалом на юнацькому рівні взяв участь у 8 іграх.

Протягом 2001—2002 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, у складі якої поїхав на молодіжний чемпіонат Європи 2002 року у Швейцарії, де його команда дійшла до півфіналу[15]. Всього на молодіжному рівні зіграв у 9 офіційних матчах.

• Володар Кубка Іспанії (1):

«Реал Бетіс»: 2004/05

• Паоло Кастелліні на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Паоло Кастелліні на сайті BDFutbol.com (англ.)
• Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. (італ.)