Папюс

Папю́с (фр. Gérard Encausse, dit Papus) — 13 липня 1865 — 25 жовтня 1916 — французький (напів-француз, напів-іспанець за походженням) містик, письменник та лікар. Справжнє ім'я — Жерар Анаклєт Вінсент Анкосс. Відомий, перш за все, як автор близько 425 робіт з магії, кабали і таро. Був, очевидно, найпопулярнішим автором з цих тем наприкінці XIX — початку XX століть. Актуальність його книг пояснюється перш за все компіляторським талантом. Папюс викладав традиційні західні окультні ідеї у дуже спрощеному, конспективному вигляді, зрозумілому «невтаємниченим». Це, з одного боку, викликало критику в адресу Папюса за «примітивізацію сакральних знань», а з іншого — робило його твори цікавими навіть з суто літературної точки зору.

Папюс
Papus
Ім'я при народженні фр. Gérard Anaclet Vincent Encausse
Псевдо Жерар Анаклєт Вінсент Анкосс
Народився 13 липня 1865(1865-07-13)
Ла-Корунья, Галісія
Помер 25 жовтня 1916(1916-10-25) (51 рік)
Париж, Франція
·туберкульоз
Поховання
Пер-Лашез[1] : 
Громадянство  Франція
Національність напівфранцуз (по батьку), напівіспанець (по матері)
Діяльність магія, медицина, окультизм
Галузь окультизм, Таро і Martinist Orderd
Знання мов французька
Учасник Перша світова війна
Членство Martinist Orderd, масонство[2][3][4] і Kabbalistic Order of the Rose-Crossd
Magnum opus Papus Tarotd, Q24810015? і Q24810060?
Конфесія гностицизм

Папюс як містик
  • 1891 року Папюс створив орден «Superieurs Inconnus», який став відомим як Орден мартіністів. Він був заснований на двох забутих масонських обрядах.
  • 1893 року Папюс був одним з перших висвячений у єпископи Гностичної церкви («Gnostique Eglise») — організації, яка позиціонувала себе як «справжніх» масонів на відміну від регулярного масонства, основним звинуваченням у бік якого був відхід від віри в Єдиного Всевишнього.

Папюс і Росія

Діяльність Папюса була тісно пов'язана з Російською імперію та її масонством. Він відвідував її 1901, 1905 і 1906 року з лекціями. За твердженнями Жана Бріка, Папюс заснував Мартініську Ложу в Царському Селі, очолювану Миколою II, якого Папюс консультував у прийнятті державних рішень, а також застерігав від впливу Григорія Распутіна, який переслідував свої цілі, протилежні цілям імператора.

За легендою, також Папюс на прохання Миколи II викликав дух Олександра III, батька імператора, який передбачав його повалення від рук революціонерів. Жерар Анкосс обіцяв відстрочувати виконання пророцтва, до тих пір, поки буде живий. Справді, Микола II був скинений лише через 141 день після смерті Папюса.

За іншими версіями, Мартініська Ложа була заснована в Росії графом Валеріаном Муравйовим-Амурським, братом міністра юстиції, прийнятим близько 1895 Папюсом в Орден мартіністів.

Під час першої світової війни

Під час Першої світової війни Папюс, який завжди виступав проти насильства і розбратів між людьми, вступив на фронт, щоб виконувати свій лікарський обов'язок. Він рятував кожного пораненого, не дивлячись, до якої з ворогуючих сторін той належав. Там Папюс заразився туберкульозом, що став для нього смертельним.

Помер 25 жовтня 1916 року у віці 51 року, похований на кладовищі Пер-Лашез.

Орден після смерті Папюса

Будучи рушійною силою Ордена мартіністів, Папюс був незамінний. Після його смерті в Ордені зародилися розбіжності, і він розпався на кілька груп, не згодних одна з одною у поглядах. І тим не менш, 1951 року Орден був відроджений згідно з працями Папюса його сином, Філіпом Анкоссом. Сьогодні Орден Мартиністів є в Україні.

Посилання
  1. Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise — Versailles: 2006. — P. 314. — ISBN 978-2-914611-48-0
  2. Кайе С. Египетское Масонство Устава Мемфиса-Мицраима — С. 186. — ISBN 978-5-98882-146-5
  3. Bricaud J. Notes historiques sur le rite ancien et primitif de Memphis-Misraïm — Lyon: 1933. — P. 52.
  4. Limousin C. M. Papus et la Maconnerie // l'Acacia / за ред. C. M. Limousin — 1902. — вип. janiver, 1907. — С. 29–30.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.