Параметр Гінзбурга-Ландау

Параметр Гінзбурга-Ландау — одна з характеристик надпровідника в рамках теорії Гінзбурга-Ландау, відношення лондонівської глибини проникнення до довжини когерентності:

${\displaystyle \kappa ={\frac {\delta (T)}{\xi (T)}}}$,

де ${\displaystyle \kappa }$ - параметр Гінзбурга-Ландау, ${\displaystyle \delta }$ - лондонівська глибина проникнення, ${\displaystyle \xi }$ - довжина когерентності. Усі величини залежать від температури T.

Параметр Гінзбурга-Ландау можна виразити через коефіцієнт ${\displaystyle b}$ у рівнянні Гінзбурга-Ландау:

${\displaystyle \kappa ={\frac {mcb^{1/2}}{(2\pi )^{1/2}|e|\hbar }}}$,

де ${\displaystyle m}$ - маса електрона, ${\displaystyle c}$ - швидкість світла, ${\displaystyle e}$ - елементарний електричний заряд, ${\displaystyle \hbar }$ - зведена стала Планка.

Корисний також зв'язок параметра Гінзбурга-Ландау з критичним магнітним полем ${\displaystyle H_{c}}$:

${\displaystyle \kappa =2{\sqrt {2}}{\frac {|e|}{\hbar c}}H_{c}(T)\delta ^{2}(T)}$.

В залежності від значення параметра Гінзбурга-Ландау надпровідники діляться на класи. Для надпровідника I-го роду ${\displaystyle \kappa <1/{\sqrt {(}}2)}$, для надпровідника II-го роду ${\displaystyle \kappa >1/{\sqrt {(}}2)}$.