Пароніт

Пароніт — листовий прокладочний матеріал, що виготовляється пресуванням/вальцюванням азбеста з каучуковим зв'язуючим і мінеральними наповнювачами приблизного складу: азбеста 60-75 %, каучука з сіркою 12-13 %, мінеральних наповнювачів (глини, польового шпату, тальку та ін.) — решта.[1] Приготовану суміш розбавляють до потрібної консистенції бензином, прокочують через вальці і вулканізують.

Виготовляють пароніт декількох типів.

Застосовується для ущільнення з'єднань, що працюють в середовищах: води і пари з тиском 5 МН/м2 (50 кгс/см2) і температурою 450 °С; нафти і нафтових продуктів при температурах 200—400 °С і тиску 7-4 МН/м2 відповідно; рідкого і газоподібного кисню, етилового спирту і т. ін.[джерело не вказане 1522 дні]

Для підвищення механічних властивостей пароніт в деяких випадках армують металевою сіткою, такий матеріал називається фероніт.

Примітки

  1. Автомобильные материалы : справочник. — 3-е изд., перераб. и доп. / Г. В. Мотовилин, М. А. Масино, О. М. Суворов, — М. : Транспорт, 1989. — 464 с. — ISBN 5-277-00458-0.

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.