Парфумер: Історія одного вбивці

«Парфумер: Історія одного вбивці» (англ. Perfume: The Story of a Murderer) — фільм 2006 року за романом Патріка Зюскінда «Парфуми».

Парфюмер: Історія одного вбивці
Perfume: The Story of a Murderer
Жанр драма / фентезі / трилер
Режисер Том Тиквер
Продюсер Бернд Айхінгер
Сценарист Ендрю Біркін
Бернд Айхінгер
Том Тиквер
На основі роман Парфуми
Патріка Зюскінда
Оповідач Джон Герт
У головних
ролях
Бен Вішоу[1][2][…], Алан Рікман[1][3][…], Rachel Hurd-Woodd[1][3][…], Дастін Гоффман[1][3][…], Кароліна Герфурт[1][3], Simon Chandlerd[1][3], Джон Герт[1], Corinna Harfouchd[1][3], Бірґіт Мініхмайр[1], David Calderd[1][3], Sam Douglasd[1][4][5], Сара Форестьє[1][4], Siân Thomasd[1][3], Jessica Schwarzd[6], Carolina Verad[6], Michael Smileyd[6], Jerome Willisd[6] і Fermí Reixach i Garcíad[6]
Оператор Френк Ґріба
Композитор Райнхольд Хайль
Джоні Клімек
Том Тиквер
Монтаж Александр Бернер
Художник Uli Hanischd[7]
Кінокомпанія Constantin Film
Film & Entertainment VIP Medienfonds 4
Castellao Producciones
Nouvelles Editions de Films
Rising Star
Дистриб'ютор DreamWorks (США)
Синергія (Україна)
Тривалість 147 хв.
Мова англійська
Країна  США
 Франція
 Німеччина
 Іспанія
Рік 2006
Дата виходу 14 вересня 2006
14 вересня 2006
4 жовтня 2006
24 листопада 2006
27 грудня 2006
Кошторис $60 млн.[8]
Касові збори $135 млн[8]
IMDb ID 0396171
Офіційний сайт
 Парфумер: Історія одного вбивці у Вікісховищі

Сюжет

XVIII століття. В Парижі під прилавком рибного ринку народилася незвичайна людина Жан-Батист Гренуй. Відкинутий суспільством, через багато років він вирішує здійснити свої грандіозні помисли.

Відпрацювавши на старого паризького парфумера Бальдіні (Дастін Гоффман) і залишивши йому сотню формул парфумів, Жан Батист, одержимий бажанням навчитися мистецтва збереження ароматів, відправляється у французький Грасс, звідки походили найкращі парфумери Парижу. Там герой ставить вражаючий своєю жорстокістю і холоднокровністю експеримент — він вирішує створити єдиний і неповторний аромат, здатний закохувати, зводити з розуму і підпорядковувати собі натовпи людей. Це вбачається можливим тільки змішавши запахи тринадцяти дівчат, яких він одна за одною вбиває і викидує на вулицю. Процедура по «вилученню» з них запаху супроводжувалася обгортанням оголеного тіла жертви в намазану тваринним жиром шкіру і відрізанням волосся. Жителі містечка в паніці; міська знать, перелякана такими зухвалими злочинами, намагається заховати своїх дочок. Архієпископ, покликаний народом для покарання вбивці, виносить йому вирок: злочинець буде відлучений від церкви назавжди, він ніколи не зможе пізнати таїнства святого причастя і ніколи не буде прощений.

Зібравши всі необхідні «інгредієнти» для майбутніх парфумів, Жан-Батист виявляється пійманим батьком (Алан Рікман) останньої жертви — Лори (Рейчел Херд-Вуд). Народ засуджує вбивцю до страти, проте вже через декілька годин вони, приголомшені ароматом парфумів, будуть схилятися перед Жаном Батистом, який стане ангелом і новим месією в їх очах. Перед сходом на ешафот Греную достатньо було лише вилити краплю парфумів на білосніжну хустинку, і весь народ, відчувши п'янкий аромат, визнав вбивцю невинним. «Він невинний», — прошепотів кат, впавши на коліна; батько останньої жертви впізнав у ньому свого сина. Запах не тільки врятував життя Жана-Батиста, але і спровокував масову оргію на площі з архієпископом на чолі. На ранок протверезілий народ таки вирушає на пошуки вбивці. Однак після чотирнадцяти годин катувань в злочинах зізнається останній роботодавець Жана-Батиста. Сам же Гренуй, охоплений неспроможністю любити, відправляється до Парижу, де виливає на себе весь флакон парфумів і виявляється розтерзаним шалено закоханим в нього натовпом. Відбувається це на тому самому ринку, де він і народився.

В ролях

Актор Роль
Бен Вішоу Жан-Батист Гренуй Жан-Батист Гренуй
Дастін Гоффман Джузеппе Бальдіні Джузеппе Бальдіні
Алан Рікман Антуан Ріши Антуан Ріши
Рейчел Херд-Вуд Лора Ріши Лора Ріши
Кароліна Херфурт «Дівчина зі сливами» «Дівчина зі сливами»
Сара Форестьє Жанна Бюссі Жанна Бюссі

Примітки

Посилання

Інтерв'ю
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.