Пасинок Пердиди

«Пасинок Пердиди» (фр. L'Orphelin de Perdide) — роман французького письменника-фантаста П'єра Пейро, написаний під псевдонімом Стефан Вуль і виданий в 1958 році. Українською мовою цей роман, як інші твори Вуля, не видавався.

Пасинок Пердиди
L'Orphelin de Perdide
обкладинка французького видання
Жанр фантастика
Автор Стефан Вуль
Мова французька
Опубліковано 1958
Ілюстратор Brantonned

Сюжет

На планеті Пердида колоніст Клод і його чотирирічний син Клод-молодший, або Клоді, рятуються від атаки гігантських шершнів. Виснажений батько встигає послати сигнал лиха своєму другові, контрабандисту Максу. Віддавши передавач синові, Клод наказує йому тікати. В силу свого віку малюк не розуміє чого хоче батько, і вирушає далі.

Тим часом на борту міжпланетного корабля «Ле Гранд Макс» Макс отримує повідомлення і тут же зв'язується з Клоді; хлопчик при цьому вважає, що з ним розмовляє сам передавач. Макс вирішує відхилиться від курсу і летіти до Пердиди, щоб врятувати дитину, проте політ займе кілька місяців. Це викликає невдоволення з боку його двох пасажирів — Белль і Мартен Боз, які заплатили Максу великі гроші за доставку їх на планету Сидуан, але Макс невблаганний. Він підтримує зв'язок з Клоді і дає йому численні поради, необхідні для його виживання у ворожому середовищі Пердиди. Боячись, що не встигне, Макс розганяє зореліт до 99,9% швидкості світла.

По дорозі Макс робить зупинку на планеті Девиль-Балль, де знайомиться зі старим Силбадом. Силбад дуже давно зіткнувся на Пердиді з шершнями, як і Клоді. Старого чіпає історія хлопчика, і він приєднується до Макса і шле хлопчику поради з виживання, бувши прекрасно знайомим з природою Пердиди. Всі четверо персонажів по черзі шлють Клоді повідомлення. В якийсь момент Силбад підслуховує, як Мартен вмовляє Клоді увійти в небезпечний грот, де хлопчик неминуче загине, а корабель знову зможе взяти курс на Сидуан. Дізнавшись про підступність Мартена, Макс замикає його в каюті, але на планеті Гамма-10 Мартен, скориставшись моментом, тікає.

Макс і Силбад відправляються за Мартеном, однак виявляють, що той убитий в'язнями, які втекли з Сидуана. Злочинці беруть Макса і Силбада у полон. Ватажок утікачів на ім'я Владика хоче віддати Макса і Силбада на поживу своєму домашньому чудовиську, але їм вдається вирватися, і чудовисько зжерає самого Владику. Макс і Силбад обіцяють в'язням, що пришлють до них рятувальників.

На підльоті до Пердиди «Ле Гранд Макс» оточує міжпланетна поліція. Макса і Силбада допитує влада, і тут вони з подивом дізнаються, що Пердида — розвинена і заселена планета, яка вже 60 років як колонізована. Макс і Силбад розуміють, що коли їхній корабель досяг 99,9 % швидкості світла, то для них минули дні, а навколо — сотня років. Дізнавшись це, Силбад отримує серцевий напад, адже хлопчика не вдалося врятувати.

«Ле Гранд Макс» сідає на Пердиду, і Макс відправляється на пошуки місцевого історика, щоб дізнатися як закінчилася історія малого Клоді ста роками раніше. Він знаходить старого месьє Баде і дізнається, що той врятував хлопчика від атаки шершнів і усиновив його, оскільки сам не мав дітей. Хлопчика назвали Сильвеном Баде, але всі називали його «Силбад». Через травми, отримані під час подорожі Пердидою, хлопчик забув що з ним сталося. Макс повертається в лікарню, щоб побачити старого Силбада, але той помирає в муках, так і не дізнавшись правди. Роман закінчується відльотом Макса і Белль, які вирушають на планету Девиль-Балль, щоб почати там нове життя.

Екранізація

У 1982 році французький режисер Рене Лалу зняв за мотивами роману повнометражний мультиплікаційний фільм «Володарі часу».

Переклади

Португальська

  • O vagabundo des estrelas, Livro do Brasil, coll. « Argonauta » no 60, 1960.

Угорська

  • A Perdide árvája, Cser Kiadó, 2019. © Hungarian translation: Zoltán Szalóki (ISBN 978-963-278-586-8)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.