Паспорт громадянина підмандатної Палестини
Паспорт громадянина підмандатної Палестини — основний документ, що засвідчував особу громадянина підмандатної Палестини у 1925–1948 рр. Перші паспорт із коричневою обкладинкою з'явилися близько 1927 року після ухвалення у 1925 році Закону про національність. Лише з 1926 по 1935 було видано близько 70 тисяч таких паспортів.[1]
Паспорт громадянина підмандатної Палестини | |
Обкладинка паспорту громадянина підмандатної Палестини | |
Введений | 1925–1948 |
Дійсний в | підмандатна Палестина |
Тип документу | паспорт |
Призначення | ідентифікація особистості |
Вимоги до власника | громадянство підмандатної Палестини |
Статус громадянства підмандатної Палестини було юридично затверджено у 1925 році. До цього часу уряд Палестини видавав британські паспорти для осіб із британською національністю та два додаткових типи документів для інших:
- Тимчасове посвідчення громадянства Палестини видавалося особами, які виявили бажання отримати це громадянство, проживали у Палестині та могли довести, що вони були народжені у Палестині, їх батько був народжений у Палестині або вони були «колишніми підданими російської імперії, які у примусовому порядку отримали османське громадянство в Палестині під час нещодавньої війни».[2] З кінця 1924 року дружини таких осіб також мали право на отримання цього посвідчення.[3]
- Спеціальні пропускні документи (лессе-пассе).[2]
Громадянство підмандатної Палестини та різні способи його отримання визначені в указі у Раді від 24 липня 1925 року.[4] Турецькі піддані, які проживали у Палестині (включно із Трансйорданією) станом на 1 серпня 1925 року, автоматично отримували громадянство Палестини у випадку, якщо до цього часу вони від цього не відмовились.[4] Інші категорії осіб також могли висловлювати своє бажання про отримання громадянства, які розглядалися і затверджувалися або відхилялися Верховним комісаром Палестини.[4] Постанова, що надавала Верховному комісарові право видавати паспорти громадянам підмандатної Палестини, була прийнята невдовзі потому.[5]
Хоча громадянська позиція підмандатної Палестини була предметом дебатів у британському уряду з 1920 року, головною причиною відкладення цього питання був той факт, що турецькі піддані офіційно вважалися ворожими іноземцями допоки у 1923 році не було ратифіковано Лозаннський мирний договір.[6]
Громадяни Палестини мали право проживати у ній, проте вони не вважалися британськими підданими — замість цього їх визнавали особами, що знаходяться під захистом британської корони.
Паспорти громадян підмандатної Палестини стали недійсними після завершення Британського мандату 15 травня 1948 року.[7] Тим не менше на початку 1950-х рр. посадовці ООН описували «затертий, із загнутими куточками сторінок палестинський паспорт, виданий за часів Британського мандату урядом, якого вже не існує» як «залишки самобутності, які так цінували біженці».[8]
Згідно із громадянством, обраним після арабо-ізраїльської війни 1948–1949 рр., колишнім підданим Британського мандату були запропоновані паспорти громадян Ізраїлю, Всепалестинського уряду або Йорданії. Значна кількість палестинських арабів, особливо у Секторі Гази та біженці у Сирії та Лівані, лишилися без громадянства.
Див. також
- Паспорт громадянина Ізраїлю
- Паспорт громадянина Йорданії
- Паспорт громадянина Єгипту
- Паспорт громадянина Палестинської держави
Примітки
- Qafisheh, Mutaz M (2008). The international law foundations of Mandatory Palestine's nationality: a legal examination of nationality in Palestine under Britain's rule. Graduate Institute of International Studies 7. BRILL. с. 149. ISBN 978-90-04-16984-5.(англ.)
- Official Gazette of the Government of Palestine, No. 116, 1 June 1924, pp. 690–692.(англ.)
- Official Gazette of the Government of Palestine, No. 127, 15 November 1924, pp. 908–909.(англ.)
- Official Gazette of the Government of Palestine, No. 147, 16 September 1925, pp. 460–466.(англ.)
- Text: Official Gazette of the Government of Palestine, No. 153, 16 November 1924, pp. 564–566. Promulgation: Official Gazette of the Government of Palestine, No. 151, 16 December 1924, p. 626.(англ.)
- Lauren E. Banko (2011). The Legislative Creation of Palestinian Citizenship: Discourses in the Early Mandate Period. International Journal For Arab Studies 2 (2): 1–32.
- Artz, 1997 p. 77.(англ.)
- Feldman, Hana (2008). Refusing Invisibility: Documentation and Memorialization in Palestinian Refugee Claims. Journal of Refugee Studies (Oxford University Press) 21 (4): 498–516. ISSN 1471-6925. doi:10.1093/jrs/fen044. Процитовано 23 січня 2011.(англ.)
Посилання
- Palestine Nationality and the Mandate (1939) (англ.)