Пасічник Степан Володимирович
Степан Володимирович Пасічник — український театральний режисер, актор, заслужений діяч мистецтв України.
Пасічник Степан Володимирович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
1965 Харків, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | актор | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Біографія
Народився у 1965 році в місті Харкові. У 1985 р. — закінчив акторський факультет Харківського Інституту Мистецтв ім. І. П. Котляревського. Був запрошений до Харківського академічного драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, де працює й по сьогоднішній день.
У 1999 р. створив і очолив Харківський театр-лабораторію «Р.S.» (з 2005 року — Харківський Театр "P.S."), який очолює понині. Того ж року закінчив режисерський факультет в Харківському інституті мистецтв ім. І. П. Котляревського (майстерня нар. артиста України О. С. Барсегяна).
Від 2001 р. — режисер Харківського театру ім. Т. Г. Шевченка.
З 1 травня 2006 року — головний режисер Харківського театру ім. Т. Г. Шевченка. З 2006 до 2009 року — його художній керівник.
У 1991, 1993 та 2001 роках брав участь в україно-американських проектах.
З 2002 викладає майстерність актора в Харківському університеті мистецтв ім. І. П. Котляревського (доцент).
Зіграні ролі
В Харківському державному академічному драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка
- Л. Розумовська, «Дорога Олена Сергіївна», Володя, 1987 р.
- В. Губарєв, «Великий чарівник», Одноокий, 1987 р.
- М. П'юзо, «Хрещений батько», Майкл Карлєоне, 1988 р.
- М. Куліш, «Мина Мазайло», Тертика, 1989 р.
- В. Винниченко, «Гріх», Пристав, 1989 р.
- В. Котенко, «Залізна завіса», Вертухай, 1989 р.
- В. Гамбрович, «Оперета», Барон Фірулет, 1989 р.
- О'Генрі, «Викрадення Джонні Дорсета», Білл, 1989 р.
- Л. Петрушевська, «Темна кімната», Охоронець, 1990 р.
- Лабіш, Лєнський, Кв.-Основ'яненко «Хміль любові — водевіль», Омелько , 1990 р.
- Леся Українка, «Бояриня», Степан, 1991 р.
- Анрі де Мантон, «Челядь», Еману ель, 1991 р.
- В. Винниченко, «Таємниця», Олекса Довгаль, 1991 р.
- У. Шекспір, «Король Лір», Герцог Бургундський, 1991 р.
- Жан Ануй, «Антігона», Стражник, 1992 р.
- Вацлав Гавел, «Лярго де солято», Ольга, 1992 р.
- Слав. Мрожек, «Горбань», Горбань, 1993 р.
- Г. Ібсен, «Геда Габлєр», Тесман, 1993 р.
- М. Старицький, «За двома зайцями», Прокіп Свиридович Сірко, 1994 р.
- І. Карпенко-Карий, «Гроші», Гершко Маюфес, Клим,1994 р.
- Г. Х. Андерсен, «Сни Крістіана», Оллє Лукойє, Дух Марнотратника Життя, Невідомий, 1995 р.
- Джон Патрік, «Дорогоцінна Памелла», Людина театру, Лікар, 1997 р.
- І.та Л.Тюхтяєви, «Бада-Бада», Бада, 1997 р.
- А. П. Чехов, «Вишневий сад», Лопахін, 1999
- І. Карпенко-Карий, «Хто винен?», Степан, 2000 р.
- В. Винниченко, «Кирпатий Мефістофель», Яків Михайлюк (Кирпатий Мефістофель), 2003 р.
- Народна казка, «Театр — чарівна казка», Король, 2003 р.
- Жан Баласко, «Санта-Клаус — то падлюка», Рхадам Прескович, 2007 р.
- Бюхнер, «Woyzeck», Капітан, 2007 р.
Та інші…
У Харківському театрі «Р.S.»
- Оля Мухіна, «Таня-Таня», Іванов, 2000 р.
- Леся Українка, «Шляхи рівняйте Духові Його», Пророк Самарійський («На руїнах»), Патрицій («В катакомбах»), Зет («Орфеєве чудо»), 2001 р.
- Л. Горевич, «Цвинтар запилених сонць», Солдат, 2005 р.
- Ф.-Г. Лорка, «Коли мине п'ять років», Старий, 2006 р.
- Ів Жаміак, «Повернення Амількара», Машу, 2006 р.
- Невідомі середньовічні автори, «4 середньоВІЧНІ ФАРСИ», Мартен («Троє волоцюг біля розп'яття»), Дворянин («Дворянин і Ноде»), Коллар («Жінки, які вирішили переплавити своїх чоловіків»), Чоловік («Одружений коханець») 2007 р.
- Остап Гринів, «Весна, яка схожа на осінь», Чоловік, 2008 р.
- Антон Чехов, «Він, вона і тому подібне», Смірнов, Чубуков, 2008 р.
- Іван Франко, «Сойчине крило», Хома, 2009 р.
Режисерські роботи
В Донецькому державному музично-драматичному театрі ім. Артема
- Альбер Камю, «Калігула» неісторична трагедія, 1997 р.
В Харківському державному академічному драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка
- «Таємниця», (п'єса С.Пасічника за оповіданнями В.Винниченка), 1991 р.
- Микола Куліш, «Маклена Граса», 1993
- Юліу Едліс, «Хто п'є шампанське?» (за п'єсою «Бульварний роман»), 1998 р.
- Леся Українка, «Адвокат Мартіан», 2002 р.
- «Кирпатий Мефістофель», (п'єса С. Пасічника за романом В. Винниченка «Записки Кирпатого Мефістофеля»), 2003 р.
- «Театр — чарівна казка» (п'єса С. Пасічника, О. Качан за мотивами народних казок) 2003 р.
- Август Стріндберг, «Негода»,2005р
- Е. Баласко та інші, «Санта Клаус — то падлюка», 2007 р.
- Є. Шинкаренко, «Віолончель», 2006 р.
- Лаура Сінтія Черняускайте, «Л. Ю. Ч. Е.», (за п'єсою «Мерехтлива Люче»), 2008 р.
У Харківському театрі «Р.S.»
- Ів Жаміак, «Повернення Амількара» («Мсьє Амількар, або Людина, яка платить»), 1999 р.
- Оля Мухіна, «Таня-Таня», 2000 р.
- Леся Українка, «Шляхи рівняйте Духові його». Театральний триптих за драматичними поемами «На руїнах», «В катакомбах», «Орфеєве чудо», 2001 р.
- Славомир Мрожек, «Бойня», 2004 р.
- Олена Теліга, «П'ятий поверх», вистава за творами, 2003 р.
- Матей Вішнєк, «Пригода ведмедиків Панда», 2005 р.
- Леся Українка, «Монологи. Вечір Слова», вистава за творами, 2006 р.
- Петер Турріні, «Ну, нарешті», 2006 р.
- Остап Гринів, «Весна, яка схожа на осінь», 2008 р.
- «4 середньоВІЧНІ ФАРСИ» 2008 р.
- Іван Франко, «Сойчине крило», Хома, 2009 р.
У Харківському університеті мистецтв ім. І. П. Котляревського
- Вільям Сароян, «Гей, хоча б хтось!!!», 1997 р.
- Станіслав Стратієв, «Автобус» («Рейс»), 1998 р.
- Ежен Іонеско, «Король помирає», 2005 р.
- А. П. Чехов «Перед весіллям», «Батько сімейства», 2005 р.
- Жан Ануй, «Дикунка», 2006 р.
- Ван Гог, Поль Елюар, «Альбом», 2006 р.
- Макс Фрейн «Какафонія», 2008 р.
- Жан Ануй, «Оркестр», 2010 р.
- Мартин Макдонах «Калека с острова Инишмаан»,2011 p.
- Ніколай Эрдман «Самогубець» 2012 р.
Відзнаки
- Вистава «Калігула» (п'єса А. Камю, поставлена С. В. Пасічником на сцені Донецького державного музично-драматичного театру ім. Артема в 1997 р.) — фестиваль «Театральний Донбас-4», ІІІ-тя премія за режисуру, Маріуполь, 1998 р.
- Вистава «Адвокат Мартіан» (п'єса Л. Українки), Творча премія ім. Мар'яна Крушельницького Харківської Міської ради, Харків, 2002 р.
- Вистава «Бойня» (п'єса Сл. Мрожека), фестиваль «Театрон», премія за найкращу режисуру, премія за найкращу чоловічу роль другого плану, премія «тембр фесту» за найцікавіший звукоряд, Харків, 2004 р.
- Вистава «Бойня» (п'єса Сл. Мрожека), фестиваль «Добрий Театр», премія за сміливість у пошуку освоєння драматургії Сл. Мрожека, Енергодар, 2004 р.
- Вистава «Пригода ведмедиків панда» (п'єса М. Вішнєка), фестиваль «Театрон», премії за найкращу виставу, за найкращу режисуру, премія альтернативного журі за найкращу виставу фестивалю, Харків, 2006 р.
- Премія Національної Спілки Театральних Діячів України ім. Володимира Блавацького, Київ, 2006 р.
- Вистава «Санта Клаус» (п'єса Ж. Баласко, М-А. Шазель, К. Клав'є, Ж. Жюньо, Т. Лєрмітт, Б. Мойно) — перемога в регіональному рейтингу «Людина року 2007», Харків, 2008 р.
Посилання
Статті
- «Степан Пасічник: „Чекаємо нових аншлагів“», В'ячеслав Романовський, «СЛОБІДСЬКИЙ КРАЙ», 19.09. 2009 p.
- «В театр начинает ходить молодежь», Л.Ильич, «Вечерний Харьков», 03.06.2008 р.
- «Степан Пасічник: Експерименти без мети не потрібні…». Т.Терен, «Україна молода», 9.01.2005 р.
- Черный и белый Мефистофели Степана Пасечника. // Юлия Коваленко, «Харьковские известия» ,30.01.2015 р.