Станіслав Стратієв

Станіслав Стратієв (болг. Станислав Стратиев, 9 вересня 1941(19410909), Софія  — 20 вересня 2000, Софія) — болгарський письменник, драматург, сценарист, журналіст, редактор. Автор повістей, оповідань, кіносценаріїв і прози для дітей та юнацтва.

Станіслав Стратієв
болг. Станислав Стратиев
Народився 9 вересня 1941(1941-09-09)
Софія, Болгарія
Помер 20 вересня 2000(2000-09-20) (59 років)
Софія, Болгарія
Поховання Центральний цвинтар Софіїd
Громадянство  Болгарія
Національність болгари
Діяльність письменник, драматург, сценарист, журналіст, редактор
Alma mater Софійський університет Святого Климента Охридського
Мова творів болгарська
Роки активності 1958 — 2000
Жанр сатира
Magnum opus The Roman Bathd, Busd і Mammothd
Премії Димитровська премія
Сайт: stanislavstratiev.org
 Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Народився 9 вересня 1941 року в Софіі. Закінчив філологічний факультет Софійського університету ім. Св. Климента Охридського. У пресі дебютував в 1958 році. З 1964 редактором газети «Народна молодь» (болг. «Народна младеж») (1964  — 1968), в 1968  — 1975 — редактором газети «Шершень» (болг. «Стършел»). З 1975 по 2000 рік Стратієв працював драматургом Софійського Театру Сатири. Твори Стратієва переведені на 30 мов. П'єси автора ставилися на театральних сценах Франції, Туреччини, Угорщини, Німеччини, Греції, Польщі, Румунії, Фінляндії, Чехії, США, Швейцарії, Югославії та інших [1] [2][3][4].

П'єси
  • «Римська лазня» (1974)
  • «Замшевий піджак» (1976) [5]
  • «Автобус» (1980) [6]
  • «Максималіст» (1984)
  • «Мамут» (1990)

Кіносценарії
  • «Гардероб» (1974)
  • «Оркестр без імені» (1982)
  • «Еквілібріум» (1983)

Переклади українською мовою
  • «Замшевий піджак». Комедія в 2-х діях. Переклад з болгарської Катерина Марущак-Зозуляк.
  • «Максималіст». Комедія в 2-х діях. Переклад з болгарської Юрій Семенович Чикирисов.

Нагороди

Примітки
  1. Ісаєва, Наталя. Поетика парадокса в п’єсі С. Стратієва «Автобус» та Ґао Сінцзяня «Автобусна зупинка» // «Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті академіка Леоніда Булаховського». — 2012. — Вип. 18. — С. 237-244.
  2. Семенів, Ірина. «Замшеву вівцю смакували з задоволенням // «Високий замок». — 2007. — 3 лип.
  3. Billington, Michael (4 травня 2010). The Roman Bath. The Guardian. Процитовано 4 лютого 2020.
  4. Coveney, Michael (6 травня 2010). The Roman Bath, Arcola Theatre, London. Independent. Процитовано 4 лютого 2020.
  5. Коваль, Ярина. «Добре скроєний «Замшевий піджак» // «Львівська газета». — 2007. — 2 лип.
  6. Гудзик, Клара. «Суспільство в «Автобусі» // «День». — 2003. — 10 жовт. (№ 181). — С. 24.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.