Патера Локі

Патера Локі — найбільша вулканічна западина на супутнику Юпітера Іо, діаметром 250 км [2]. Названа по імені Локі — бога хитрості і обману в германо-скандинавській міфології[1].

.

Voyager 1 дослідив Патеру Локі та навколишні лавові потоки та озера

Вимірювання теплового випромінювання патери Локі, проведені Вояджером-1, вказали на наявність в ній сірчаного вулканізму[3]

На північний захід від патери Локі розташована патера Ра, на північ — патера Аматерасу, а на північний захід — патера Мануа.

Будова

Такі іонізовані лавові озера, як патера Локі, є западинами, частково заповненими розплавленої лавою, покритої тонкою затверділої кіркою. Ці озера безпосередньо сполучені з резервуаром магми прямо під ними.[4] Огляд теплового випромінювання декількох іонізованих лавових озер вказав на розплавлення скель уздовж краю патери, що відбувається внаслідок прориву лави з-під кірки озера на його краю. Далі, оскільки застигла лава щільніше, ніж розплавлена лава знизу, ця кірка може тонути, підвищуючи теплове випромінювання вулкана[5] У таких місцях, як патера Локі, це може відбуватися епізодично. Під час подібних подій Локі може випромінювати в 10 разів більше тепла, ніж коли її кірка стабільна[6] Під час виверження, хвиля від пірнаючої кірки поширюється навколо патери приблизно на 1 км в день, поки все озеро знову не покриється кіркою. Але як тільки нова кірка остигає і потовщується настільки, що більше не може плавати на розплавленій лаві, може початися нове виверження[7]

Примітки
  1. Loki Patera. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.
  2. Radebaugh, J. (2001). Paterae on Io: A new type of volcanic caldera?. J. Geophys. Res. 106: 33005–33020. Bibcode:2001JGR...10633005R. doi:10.1029/2000JE001406.
  3. Hanel, R. (1979). Infrared Observations of the Jovian System from Voyager 1. Science 204 (4396): 972–76. PMID 17800431. doi:10.1126/science.204.4396.972-a.
  4. Davies, A. (2007). Effusive activity: landforms and thermal emission evolution. Volcanism on Io: A Comparison with Earth. Cambridge University Press. с. 142–52. ISBN 0-521-85003-7.
  5. Matson, D. L. (2006). Io: Loki Patera as a magma sea. J. Geophys. Res. 111: E09002. Bibcode:2006JGRE..11109002M. doi:10.1029/2006JE002703.
  6. Howell, R. R.; R. M. C. Lopes (2007). The nature of the volcanic activity at Loki: Insights from Galileo NIMS and PPR data. Icarus 186 (2): 448–461. Bibcode:2007Icar..186..448H. doi:10.1016/j.icarus.2006.09.022.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  7. Rathbun, J. A.; J. R. Spencer (2006). Loki, Io: New ground-based observations and a model describing the change from periodic overturn. Geophysical Research Letters 33 (17): L17201. Bibcode:2006GeoRL..3317201R. arXiv:astro-ph/0605240. doi:10.1029/2006GL026844.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.