Пауерліфтинг

Пауерліфтинг або паверліфтинг (англ. powerlifting: power — сила, і lift — підіймати) — силовий вид спорту, в якому спортсмен долає вагу. Паверліфтинг також називають силовим триборством. Пов'язано це з тим, що як змагальні дисципліни в нього входять три вправи: присідання зі штангою на плечах, жим штанги лежачи на горизонтальній лаві і тяга штанги — які в сумі і визначають кваліфікацію спортсмена.

Пауерліфтинг
Дата створення / заснування невідомо
Країна походження  США
 Пауерліфтинг у Вікісховищі

У паверліфтингу, на відміну від бодибілдингу, важливі силові показники, а не краса тіла.

При виступі порівнюють показники спортсменів в одній ваговій категорії. Оцінка йде за сумарною максимально взятою вагою у всіх трьох вправах. При однакових показниках перемогу присуджують спортсменові, що володіє меншою вагою. При порівнянні спортсменів різних вагових категорій можуть використовувати формулу Вілкса або формулу Глоссбреннера (найчастіше використовує федерація WPC-WPO). Кількість міжнародних організацій паверліфтингу постійно зростає[1]. Але, незважаючи на децентралізацію, яка властива світовому паверліфтингу, найбільш відомою і популярною залишається Міжнародна федерація паверліфтингу (IPF). IPF — єдина міжнародна організація в паверліфтингу, що є членом Асоціації Всесвітніх Ігор і Генеральної Асамблеї Міжнародних спортивних Федерацій. У 2004 році після тривалого процесу IPF отримала визнання МОК і підписала кодекс WADA, з 1964 паверліфтинг включений у програму Паралімпійських Ігор як «важка атлетика», а з 1992 року як паверліфтинг. Кількість країн-учасниць — 115, у Паралімпійських Іграх 2000 року вперше брали участь і жінки.

Тренування в жимі лежачи.

Історія

Пауерліфтинг виник з вправ, які важкоатлети використовували для збільшення результатів в основних рухах. Спочатку набір і порядок вправ відрізнялися від сучасних — крім звичних присідань, жиму лежачи, станової тяги, пауерліфтинг включав також згинання рук зі штангою стоячи (підйом на біцепс), сидячи, жим з-за голови та ін. Ці «дивні» з точки зору важкої атлетики, вправи, на межі 40-50-х рр. XX ст. здобули популярність на Заході, почали проводитися змагання. А в 50-60-х рр. почав формуватися пауерліфтинг в сучасному вигляді. До середини 60-х років були визначені правила змагань і стали регулярно проводитися чемпіонати національного рівня.

В листопаді 1972 р. була заснована Міжнародна Федерація Пауерліфтингу (IPF), а через рік, в листопаді 1973 р. пройшов перший чемпіонат світу. В 1980 році в Лоуеллі, штат Массачусетс, США жінки вперше взяли участь в чемпіонаті світу, а в 1989 р. IPF об'єднала чоловічий та жіночий чемпіонати.

В 1986-му р. було засновано Всесвітній Конгрес Пауерліфтингу (WPC)[2], згодом з'явилися й інші альтернативні міжнародні організації.

Сучасний стан

Основною дисципліною в сучасному пауерліфтингу є триборство — присідання, жим і тяга. Регламент перейшов за спадщиною від важкої атлетики — в кожній вправі по три підходи, якщо у вправі вага не підкорилася жодного разу, спортсмен вибуває зі змагань, але судді можуть дозволити спортсмену продовжити боротьбу за малі медалі в окремих вправах, якщо той добросовісно виконував свої підходи.

Крім триборства, проводяться змагання по одній окремо взятій вправі — жиму штанги лежачи. Практично у всіх федераціях були розроблені додаткові нормативи для цього. Поряд зі звичайним жимом штанги максимальної ваги, дедалі більшу популярність здобуває багатоповторний — «народний» жим (жим штанги з масою самого атлета на рази) і «російський» жим (жим штанги фіксованої маси на рази). Фактично, для осіб з пошкодженнями опорно-рухового апарату, жим лежачи залишається єдиною доступною силовою вправою.

Спорядження в пауерліфтингу

Тепер у паверліфтингу застосовують таке спорядження: пояс, бинти на коліна і на зап'ястя, майка для жиму лежачи, комбінезон для присідання, комбінезон для станової тяги і деякі інші. Спорядження в паверліфтингу з'явилося з метою захисту від травм, при цьому за рахунок жорсткості тканини дала надбавку в 5-15 кг у кожному русі. Однак, за останні роки, виробники спорядження для паверліфтинга так удосконалили свою продукцію, що середня надбавка у кожній вправі досягла 50 кг, а максимальна доходить до 150, в окремих випадках — ще більше. Цей факт, а також тотальне використання допінгу на аматорському рівні при відсутності ефективного контролю, викликали стрімке зростання нормативів паверліфтингу за останні 10 років.

Українські федерації

Міжнародні федерації
  • Global Power Federation (GPF) https://web.archive.org/web/20180721163507/http://gpfederation.net/
  • International Powerlifting Association (IPA)
  • Eurasia Powerlifting Federation/Евроазиатская федерация пауэрлифтинга WPC-WPO
  • International Powerlifting Federation (IPF)
  • Global Powerlifting Committee (GPC)
  • World Powerlifting Federation (WPF)
  • World Drug-Free Powerlifting Federation (WDFPF)
  • World Powerlifting Alliance (WPA) http://apa-wpa.com/
  • World Powerlifting Organization (WPO)
  • World Association of Bench Pressers and Deadlifters (WABDL)
  • European Drug-Free Power Athletics Union
  • Russia WPC/WPO federation

Відомі українські паверліфтери

Див. також

Примітки
  1. Powerlifting Federation Websites. Процитовано 09 лютого 2014.(англ.)
  2. World Powerlifting Congress (WPC) (англ.).

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.