Пауло Ізідоро

Пауло Ізідоро (порт. Paulo Isidoro, нар. 3 липня 1953, Матозіньюс) — бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Футболіст року в Бразилії (1981).

Пауло Ізідоро
Особисті дані
Народження 3 липня 1953(1953-07-03) (68 років)
  Матозіньюсd, Мінас-Жерайс, Бразилія
Зріст 168 см[1]
Вага 64 кг[1]
Громадянство  Бразилія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
?-1972 «Ідеал»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1973–1980 «Атлетіко Мінейру» 136 (23)
1974   «Насьонал» (Манаус) ? (?)
1980–1983 «Греміо» 54 (18)
1983–1985 «Сантус» 40 (8)
1985–1987 «Атлетіко Мінейру» 43 (3)
1987–1988 «Гуарані» (Кампінас) 17 (2)
1989 «XV листопада» (Жау)? (?)
1989–1990 «Крузейру» 53 (0)
1991–1992 «Інтернасьйонал Лімейра»  ? (2)
1992–1997 «Валеріодосе»? (?)
1997 «Планалтіна»? (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1977–1983 Бразилія 36 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуби «Атлетіко Мінейру» та «Гуарані» (Кампінас), а також національну збірну Бразилії.

Клубна кар'єра

Народився 3 липня 1953 року в місті Матозіньюс. Пауло Ізідоро почав займатися футболом в аматорській команді «Ідеал». У 1973 році Пауло Ізідоро приєднався до «Атлетіко Мінейру», його стали використовувати на позиції нападника, однак пробитись до першої команди не зумів і був відданий в річну оренду в «Насьонал» (Манаус).

Повернувшись в «Атлетіко», головний тренер Теле Сантана дав шанс Пауло проявити себе в першій команді. Ізідоро ніколи до цього не допускався до ігор в першій команді, але зумів швидко там закріпитись. Цього разу відіграв за команду з Белу-Орізонті наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Атлетіко Мінейру», був основним гравцем команди і 1977 року став з командою фіналістом чемпіонату Бразилії, а також виграв з клубом чемпіонат штату у 1976, 1978, 1979 роках.

1980 року уклав контракт з клубом «Греміо», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. У складі «Греміо» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,33 гола за гру першості і 1981 року виграв чемпіонат Бразилії.

З 1983 року два сезони захищав кольори клубу «Сантус», вигравши в другому сезоні Лігу Паулусту, а в 1985 році повернувся до табору «Атлетіко Мінейру».

Згодом грав у складі вищолігових команд «Гуарані» (Кампінас) та «Крузейру», та ряді нижчолігових клубів, де і завершив ігрову кар'єру у команді «Планалтіна», за яку виступав протягом 1997 року.

Виступи за збірну

1977 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії. Він брав участь у Мундіаліто наприкінці 1980 — початку 1981 року, ставши фіналістом турніру.

Також у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1982 року в Іспанії, зігравши в цілому чотири матчі.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 36 матчів, забивши 3 голи.

Титули і досягнення

Командні

«Греміо»: 1981
«Атлетіко Мінейру»: 1976, 1978, 1979
«Крузейру»: 1990
«Сантус»: 1984

Особисті

Примітки

  1. Paulo Isidoro (Paulo Isidoro de Jesus) (порт.). Архів оригіналу за 28 maggio 2009. Процитовано 30 settembre 2009.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.