Пахомій (Подлузький)
Пахомій (Подлузький) (*д/н —†д/н) — український церковний діяч, професор, ректор Києво-Могилянської академії.
| Пахомій (Подлузький) | |
|---|---|
| Народився |
невідомо невідомо |
| Помер |
невідомо невідомо |
| Країна |
 Московське царство |
| Національність | українець |
| Діяльність | церковний діяч |
| Посада | ректор Києво-Могилянської академії |
| Термін | 1690—1691 |
| Попередник | Йоасаф Кроковский |
| Наступник | Кирило Филимонович |
| Конфесія | православ'я[1] |
Життєпис
Про місце та дату народження немає відомостей. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії в 1660-х роках. Незабаром після цього стає ігуменом Київського Видубицького монастиря. У вересні 1690 року обрано ректором Києво-Могилянської академії. Під час своєї каденції зміцнив матеріальне становище монастиря й академії. Одночасно з посадою ректора зайняв місце ігумена Київського Братського монастиря. Мав добрі стосунки з гетьманом І.Мазепою. Останній універсалом від 4 серпня 1691 року на прохання Подлузького затвердив за Братським монастирем усі дворові місця в Києві, придбані протягом тривалого часу, крім того, села в Остерській сотні: Позняки, Карпилівку з присілками Косачівкою й Лутавою, сільце Виповзів, Остерську греблю з млинами, а також наданий Братському монастирю від жителя Івангорода Ніжинського полку Данила Чернеця двір з городом, полем, гаєм, сінокосом, пасікою й озером.
З метою отримання царських грамот на придбані маєтності Подлузький з відома Івана Мазепи й В.Ясинського, митрополита Київського, Галицького, послав у 2-й половині 1691 року до Москви депутацію, в складі якої були: небіж І.Мазепи, студент філософії І.Обидовський, його вчитель Михайло Дорогомирецький, вчитель філософії Іполит Зарубецький, ієромонах Братського монастиря Парфеній, вчителі 3.Корнилович і М.Орловський, ще два студенти і «христовий піп» Василь Філінський. Очолив депутацію префект С.Озерський. Депутати склали царям Івану V і Петру I «достодолжное желательство и благоприветства» та піднесли панегірик з богословськими й філософськими тезами й гравюрами на знак високих досягнень Києво-Могилянської академії у визначених науках. Крім того, передано реєстр маєтностей Братського монастиря на затвердження. Але депутація повернулась ні з чим. Доля після 1691 року не відома.
Джерела
- Києво-Могилянська академія в іменах, XVII–XVIII ст.: Енцикл. вид. / Упоряд. З. І. Хижняк; За ред. В. С. Брюховецького. — К.: Вид. дім «КМ Академія», 2001. — С. 429.
- Пахомий (Подлуский или Подлузкий) // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1902. — Т. 13. — С. 417–418.