Пекінес

Пекінеси — маленькі пухнасті собачки, виведені в Стародавньому Китаї понад 2000 років тому. Їх назва походить від міста Пекін. Ці собачки відрізняються добродушною і веселою вдачею, вони з радістю візьмуть участь у всіляких сімейних розвагах, але за ними необхідно ретельно стежити, особливо поза домом. Особливої уваги вимагають очі пекінеса. Вони посаджені в очну ямку дуже неглибоко, тому краще постаратися уникати різких поштовхів і не перевтомлювати пекінеса.

Самі китайці звуть пекінесів собачками Фу, а наскільки цю породу шанують в Китаї можна судити з неймовірної кількості творів мистецтва, що зображають пекінесів. Вважалося, що це маленькі духи-охоронці, та й зовні пекінеси більше схожі на крихітних левів, ніж на собак.

Пекінес на виставці

Пекінес у домогосподарстві

Цій породі вже понад 2000 років, і вона мало змінилася за цей час. Єдина відмінність у тому, що сучасні заводчики пекінезів і судді на собачих виставках віддають перевагу пекінезам з довшою шерстю (королівські), у порівнянні з шерстю середньої довжини.

Стандарти породи допускають різноманітні забарвлення, але найпоширеніший — чорно-рудий, більшість Вестмінстерських пекінезів саме цього забарвлення. Також зустрічаються чорні та палеві пекінези, але найрідкісніше забарвлення — біле, воно безумовний фаворит на виставках. Морда у пекінесів майже завжди чорна, з глибокими карими очима або сірими. Можливо, колись була розвідна лінія англійських блакитних пекінесів (тобто візуально сірих). Собаки-альбіноси не відповідають стандарту породи.

2011 року пекінес на ім'я Паггі, потрапив до Книги рекордів Гіннеса як володар найдовшого язика на планеті серед собак. Його довжина становить 11,43 см[2][3].