Пеммікан

Пеммікан (англ.  pemmican^файл, мовою індіанців крі «пімі-Окан» — «рід жиру») — м'ясний харчовий концентрат. Застосовувався індіанцями Північної Америки у військових походах і мисливських експедиціях, а також полярними дослідниками XIX — першої половини XX ст. Відрізняється легкою засвоюваністю і великою поживністю при малому обсязі і вазі. В даний час використовується туристами при проходженні важких маршрутів.

Старовинний спосіб сушіння м'яса для пеммікана

Пеммікан індіанців включав в себе сушене або в'ялене подрібнене м'ясо бізонів, а також сало, подрібнені сушені ягоди або сік ягід, іноді — спеції. У результаті обробки первинних продуктів виходила високо поживна концентрована їжа. Спроба заборонити торгівлю пемміканом в Канаді на початку XIX століття призвела до збройного протистояння, що отримало назву Пемміканової війни[1].

В кінці XIX століття компактність і універсальність пеммікана привернула до нього увагу мандрівників, насамперед підкорювачів Арктики і Антарктики. До початку XX століття а пеммікан став основним м'ясним продуктом полярних мандрівників - зокрема підкорювавча Північного полюсу Роберта Пірі.

У сибірських мисливців був свій варіант: суміш з товчених сухарів, солі і сала скочувалася в щільну кулю і висушувалася. Така куля могла зберігатися в рюкзаку роками як НЗ і була придатна в їжу, навіть якщо сало прогіркало.

Європейський пеммікан складався з 40 % перемеленого м'яса і 60 % жирів. Для виготовлення пеммікана зазвичай застосовувалася яловичина, рідше — інші сорти м'яса. Також отримав широке поширення пеммікан для їздових собак, при виготовленні якого застосовувалися дешеві сорти м'яса — тюленів, китів та інших. Пеммікан розфасовують або в герметично запечатані жерстяні банки, або у виглядів брусків в тканину і папір. Руаль Амундсен використовував армійський норвезький пеммікан, з домішкою вівсяного борошна і сушених овочів. До середини XX століття, у зв'язку з поліпшенням транспортних засобів полярних експедицій, від використання пеммікана поступово відмовляються, оскільки було встановлено, що пеммікан не може замінити повноцінне харчування, а тривала пемміканова дієта шкідливо позначається на органах травлення та обміні речовин.