Індіанці
Індіа́нці — загальна назва корінного населення Америки (за винятком ескімосів і алеутів), яку їм дав мореплавець Христофор Колумб, оскільки вважав, що відкритий ним континент — Індія.


Походження
Припускають, що азійські предки індіанців перейшли на територію Північної Америки 60-35 тисяч років тому по перешийкові між Сибіром і Аляскою, що опустився в океан під час останнього льодовикового періоду[джерело?].
Довгий час антропологи вважали, що предків американських індіанців слід шукати у Північно-Східній Азії, тобто в нинішньому Сибіру. Проте останні дослідження мітохондріальних ДНК показують, що індіанці походять з Південно-Східної Азії. З іншого боку, аналіз гаплотипів за Y-хромосомою підтверджує близькість індіанців до народів Сибіру. Дослідники також встановили, що предки навахо, апачі та інших індіанців сім'ї надене є пізнішими прибульцями. Вони проникли на Американський континент з другою міграційною хвилею близько 5—10 тисяч років тому.
Культура
У Північній Америці проживало близько 400 племен індіанців. Усі вони говорили різними мовами й не мали писемності. Однак 1826 року вождь племені черокі — Секвойя (Джордж Гесс) створив азбуку черокі, а 1828 почав видавати газету «Черокі Фенікс» мовою черокі. Степові індіанці користувалися піктографічним письмом. Також існували міжплемінні жаргони, до яких відносять загальну торговельну мову чікасо — «мобіле». Деякі племена широко користувалися мовою сигналів або мовою жестів. Основними інструментами мови сигналів були умовні пересування пішки або верхи, дзеркала. Для спілкування використовували й вампуми, які за потреби слугували індіанцям як гроші.
Господарство індіанців залежало від клімату й місцевості, де вони проживали, а також рівнем їх розвитку. Індіанці займалися полюванням, збиральництвом, а осілі племена ще й землеробством. У північних районах індіанці полювали на морських звірів. З появою європейців на континенті у індіанців з'явилися коні й вогнепальна зброя, які зробили полювання на бізонів легшим і швидшим. Вельми поширеним продуктом харчування був пеммікан, приготуванням якого займалися тільки жінки.
Індіанці вирощували сільськогосподарські культури й розводили свійських тварин (насамперед це характерно для цивілізацій Мексики та Південної Америки).
Вірування індіанців у минулому — різні родоплемінні культи (шаманізм, культ особистих духів-покровителів, пережитки тотемізму та ін.). У сучасних індіанців ці культи збереглися лише у племен, що живуть у віддалених і малодоступних районах Америки (басейн р. Амазонка та ін.). Більшість індіанців прийняла християнство: у Південній Америці переважно католицизм, а в Північній Америці — різні напрями протестантизму.
Трапляються також й індіанці-юдеї, що свого часу дало розвиток псевдогіпотезі про юдейське походження індіанців. Про це згадує Мілослав Стінгл у книзі «Індіанці без томагавків». Одне таке індіанське отомійське поселення (Вента Прієта в Центральній Мексиці) відвідав Егон Ервін Кіш і цікаво розповів про нього у своїй книзі «Знахідки в Мексиці» («Objevy v Mexiku»), у розділі «Зірка Давида над індіанським селом». Індіанці, а ще частіше метиси (особливо в Мексиці) приймали віру Мойсея від єврейських жителів латиноамериканських міст, коли ті в пору антисемітських погромів ховалися в індіанських селах.
Традиція виготовлення кераміки в індіанців як Північної, так і Центральної і Південної Америки виникла задовго до контакту з європейцями, а місцеві стилі кераміки були вельми різноманітні. При цьому жодна доколумбова культура не мала гончарного кола, (що можна пов'язати з відсутністю в індіанців колеса). З цієї причини всі відомі археологам і етнографам види індіанської кераміки виліплені вручну з використанням ряду традиційних технологій. Крім керамічних посудин, представники різних індіанських культур виготовляли також глиняні статуетки, маски, інші ритуальні предмети.
Відомі індіанці
Див. також
Примітки
Джерела
- Генрі Лонгфелло Пісня про Гайавату ораторія у перекладі Оксани Соловей(укр.)
- Куприенко С.А. Источники XVI-XVII веков по истории инков: хроники, документы, письма / Под ред. С.А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 418 с. — ISBN 978-617-7085-03-3.
- Купрієнко С.А. Суспільно-господарський устрій імперії інків Тавантінсуйу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : 07.00.02 / Купрієнко Сергій Анатолійович ; КНУ імені Тараса Шевченка. — К. : ЛОГОС, 2013. — 20 с.
- Пачакути Йамки Салькамайва, Куприенко С.А. Доклад о древностях этого королевства Перу / пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 151 с. — ISBN 978-617-7085-09-5.
- Талах В. Н., Куприенко С.А. Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 370 с. — ISBN 978-617-7085-00-2.
- Мар'ятеґі Х. К.. Огляд індіянського питання (1928)
- Морган Л. Г., Дома и домашняя жизнь американских туземцев, пер. с англ., Л., 1934;
- Фостер У., Очерк политической истории Америки, пер. с англ., М., 1953;
- Wiss1er Cl., The American Indian, 3 ed., N. Y., 1950;
- Appleton le Roy H., Indian art of the Americas, L., 1950;
- Covarrubias М., The eagle, the jaguar and the serpent., N. Y., 1954;
- Dockstader F. J., Indian art in America, Greenwich (Connecticut), 1961.