Пенті Хемелайнен
Пенті Олаві Гямяляйнен (фін. Pentti Olavi Hämäläinen; 19 грудня 1929 — 11 грудня 1984) — фінський боксер, олімпійський чемпіон (1952).
Пенті Гямяляйнен | |
---|---|
Пенті Хемелайнен (ліворуч) під час поєдинку з поляком Роспірським (1954). | |
Загальна інформація | |
Повне ім'я | Пенті Олаві Гямяляйнен |
Громадянство | Фінляндія |
Народився |
19 грудня 1929 Котка |
Помер |
11 грудня 1984 (54 роки) Котка |
Вагова категорія |
найлегша вага, легша вага, напівлегка вага |
Спортивний клуб | Kotkan Voimailijat |
Спортивні медалі | ||
---|---|---|
Олімпійські ігри | ||
Золото | 1952 Хельсінкі | до 54 кг |
Бронза | 1956 Мельбурн | до 57 кг |
Чемпіонат Європи з боксу | ||
Бронза | 1951 Мілан | до 51 кг |
Бронза | 1955 Західний Берлін | до 57 кг |
Біографія
Народився 19 грудня 1929 року в місті Котка, провінція Кюменлааксо.
Шестиразовий чемпіон Фінляндії у найлегшій (1950, 1951), легшій (1952, 1953) та напівлегкій (1954, 1956) вазі.
Двічі, у 1951 та 1955 роках завойовував бронзові медалі на чемпіонатах Європи з боксу.
На літніх Олімпійських іграх 1952 року в Гельсінкі став олімпійським чемпіоном у легшій вазі, перемігши почергово Томаса Ніколса (Велика Британія), Генрика Нідзвидцьки (Польща), Ленні фон Гревеніца (ПАС), Геннадія Гарбузова (СРСР) та у фіналі — Джона Макнеллі (Ірландія).
На літніх Олімпійських іграх 1956 року в Мельбурні (Австралія), змагаючись у напівлегкій вазі, переміг Мартіна Сміта (Ірландія), Бернхарда Шрьотера (Німеччина), Яна Загару (ЧССР). У півфіналі поступився британцю Томасу Ніколсу.
Після закінчення Олімпійських ігор 1956 року перейшов до професійного боксу, але значних досягнень не мав. У 1959 році залишив бокс. Працював слюсаром, був поліцейським.
Посилання
- Пенті Гямялайнен на «Sports-reference.com» Архівовано 6 лютого 2012 у Wayback Machine.(англ.)