Перегу-Маре

Перегу-Маре (рум. Peregu Mare) — село у повіті Арад в Румунії. Адміністративний центр комуни Перегу-Маре.

село
Перегу-Маре
Peregu Mare
Країна  Румунія
Повіт  Арад
Комуна Перегу-Маре
Код SIRUTA 11646
Поштові індекси 317240
Телефонний код +40 257 (Romtelecom, TR)
+40 357 (інші оператори)
Координати46°13′54″ пн. ш. 20°54′30″ сх. д.
Висота 104 м.н.р.м.
Населення 901 (2002)
Розташування

Село розташоване на відстані[1] 451 км на північний захід від Бухареста, 32 км на захід від Арада, 58 км на північний захід від Тімішоари.

Населення

За даними перепису населення 2002 року у селі проживала 901 особа.

Національний склад населення села[2]:

Національність Кількість осіб Відсоток
словаки 327 36,3%
румуни 302 33,5%
німці 78 8,7%
чехи 68 7,5%
українці 62 6,9%
угорці 38 4,2%
цигани 24 2,7%

Рідною мовою назвали[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
румунська 339 37,6%
словацька 310 34,4%
німецька 72 8,0%
чеська 67 7,4%
українська 49 5,4%
угорська 42 4,7%
циганська 20 2,2%

Історія

Давня українська назва цього села — Німецький Перег.[4] Українська громада Перегу-Маре — нащадки переселенців з історичного Закарпаття: Шариський комітат, сучасна Східна Словаччина.[4] У 1903 р. Перегу-Маре в рамках своєї фольклористичної експедиції відвідав відомий український вчений Володимир Гнатюк. Основним оповідачем фольклору для В. Гнатюка в цьому селі був Осиф Гій.[4] Зібрані матеріали науковець опублікував у 25 томі «Етнографічного Збірника»[5] У 1971—1982 рр. слідами В. Гнатюка пройшов власною експедицією вчений Микола Мушинка, але зібрані ним матеріали поки неопубліковані.[4]

Примітки
  1. Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
  2. Recensământul Populaţiei şi al Locuinţelor (румунською). Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 8 грудня 2011.
  3. Recensământul Populaţiei şi al Locuinţelor (румунською). Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 8 грудня 2011.
  4. Мушинка, Микола (2012). Володимир Гнатюк (Українська). Тернопіль: Навчальна книга — Богдан. с. 74. ISBN 978-966-10-2216-3.
  5. Файл:Етнографічний збірник Т.25.pdf — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Процитовано 18 березня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.