Перелогова система землеробства

Перелогова система землеробства (перелі́г) — примітивна система землеробства, при якій поле після зняття декількох врожаїв залишалося як пар без обробки на 8—15 років. Родючість ґрунту на перелогових землях відновлювалася під впливом природної рослинності.

На перелогах розвиваються спершу одно- і дворічні рослини, далі — багаторічні — лугові та степові.

Історія

Була притаманна землеробству давніх слов'ян, в основному в лісостеповій зоні.

Перелогова система була розвитком обліжної (облогової)[1][2], при якій залишали цілинну землю після кількох років її використання і потім вже не використовували.

Суть заліжної системи полягала в тому, що під посіви використовували ґрунти, які раніше ніколи не оброблялися. Такі ґрунти мали сприятливі фізичні властивості, високий вміст органічних речовин, були чистими від бур'янів і забезпечували високі врожаї. Але з часом забур'яненість зростала, фізичні властивості ґрунту погіршувалися, знижувалася його родючість, що призводило до зменшення врожайності культур. Коли врожайність зменшувалася настільки, що вже не окуповувались витрати праці, використаний земельний масив залишали і починали вирощувати культури на нових ділянках. У північних лісових районах замість заліжної системи була поширена підсічно-вогнева (вирубна), при якій культури вирощували на площах після вирубки або спалювання лісу.

Див. також

Примітки
  1. Обліжний // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. Облоговий // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Джерела
  • Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.